25 глава

*Майкл 
Цей тиждень без Кейт здавався мені вічністю .Добре ,що сьогодні вже неділя і я зможу знову її побачити .Я ,Дерек ,Фелісія ,Бланка і Ніколас вирішили зробити Кейт сюрприз і зустріти її в аеропорту .Думаю ,що це стане для неї приємним сюрпризом. Ми купили кульки для неї .Її улюбленого лавандового кольору .Я вираховував кожну секунду до нашої зустрічі. Ми всі смирно чекали на її появу і от ми побачили Кейт з великою валізою .Ми всі разом підбігли до неї. В її очах було видно здивування і радість .Вона явно цього не очікувала .
—З приїздом тебе ,люба .—Бланка першою підійшла до Кейт і міцно її обійняла .Peach girl почала всіх по черзі обіймати .
—Що ви тут всі робите ?—думаю ,що вона ще досі в шоці .
—Вирішили зробити тобі сюрприз і зустріти в аеропорту. —відповів Ніколас ,якого вона обіймала в той момент .
—Це так мило .—в Кейт аж сльози на очах появились .В той момент до неї підійшов Дерек .Він теж міцно її обійняв і щось шепнув на вухо ,від чого Кейт усміхнулась .І про що це вони там перешіптуються ?Я ще за це в Дерека запитаю .
—Ми дуже радіти тебе бачити .—відповіла Фелісія. 
—Як же я за вами всіма сумувала .—на її очах знову почали з'являтись сльози .Тепер прийшла моя черга .Я вручив їй букет червоних троянд і кульки .
—А як я за тобою сумував.—тихо прошепотів я на вухо Кейт .Нарешті і я зміг міцно її до себе прижати ,вдихнути цей вже рідний запах .Кейт стала на п'яточки і ніжно поцілувала мене в щоку .Бачу ,що й вона за мною скучила .Ця розлука пішла нам на користь .
—І я за тобою ,Ворнер. —тихо відповіла вона .—я забрав у неї валізу .І що вона там напакувала ?Чому вона така важка ?
—Пропоную відсвяткувати приїзд Кейт і початок осінніх канікул. —запропонувала Бланка .
—Погоджуюсь .—підтримала Фелісія .
—Так куди поїдемо ?—запитав Дерек. 
—Давайте до мене .—запропонувала Кейт .—Тим паче ,що в мене є для вас подарунки .
—Погоджуюсь.—сказав Ніколас .Всі підтримали цю ідею .Дерек був на машині ,тож він поїхав разом з Фелісією ,Ніколасом і Бланкою .І ще вони забрали з собою валізу Кейт ,а я і peach girl поїхали на байку .
Як же мені не вистачало цих наших спільних поїздок .Кейт міцно прижалась до моєї спини .
Всю дорогу ми їхали мовчки ,просто насолоджуючись тишиною і один одним .
Зупинились ми біля супермаркету,щоб купити продуктів ,адже Кейт вдома тиждень не було і відповідно в її холодильнику порожньо. Дерека і всіх інших ще не було ,тож ми пішли двоє за покупками .
—Як твоя нога ?—запитав я .
—Дякую ,вже краще .—Кейт подарувала мені свою чарівну посмішку .
—Про що ви говорили з Дереком ?—Кейт підняла голову і лукаво глянула на мене .
—Про наш спільний проект .—спокійно відповіла вона ,з хитрою усмішкою на лиці .Спеціально дражнить мене .Впевнений ,що вона недоговорює .—А ти що ревнуєш ?
—Так .Боюсь ,що відіб'є в мене НАЙКРАЩУ ПОДРУГУ .—на двох останніх словах я наголосив і теж єхидно усміхнувся .Я вирішив діяти по тактиці Кейт. Теж буду вдавати ,що ми просто друзі .Цікаво ,чи довго вона ще буде прикидатись ?Рано чи пізно peach girl  таки покаже свої справжні почуття.А я їй в цьому допоможу .
—Хм ...—та закотила очі.Мої слова її заділи .Ну що ж ,не я почав цю гру. 
—О ,ви вже тут .—це вже Дерек і всі інші прийшли до супермаркету .
—Ну що ж ходімо ,а то як я бачу ,що ви ще нічого не купили .—натякнув Ніколас і ми всі разом пішли за покупками .Набравши багато всього ми поїхали до Кейт .Поки дівчата готували ми з хлопцями вирішили пограти в приставку.Виявляється ,що в Кейт вона є .Коли Ніколас відійшов на хвилинку я нарешті зміг заговорити з Дереком .Ми разом вийшли на балкон .
—Що в тебе з Кейт ?—я вирішив запитати на пряму ,не витрачаючи часу .Дерек явно не очікував почути таке питання .Він в той момент подавився апельсиновим соком і здивовано глянув на мене .
—А що в мене з нею може бути ?—він підняв брову і подивився десь в даль .
Не люблю цих риторичних запитань .Ну чому не можна сказати прямо ?
—Дереку, не зли мене .Що ти сказав Кейт на вухо коли ви обіймались ?—Дерек широко усміхнувся на мої слова .
—Ревність страшна штука .Не переживай ,нічого кримінального .
—Хлопці ,ходіть .Вже все готово. —нас покликала Бланка і ми зайшли в середину так і не договоривши. Ну нічого Дереку я ще це згадаю .
Поки всі щось весело обговорювали я милувався Кейт .Вона теж час від часу дивилась на мене. Коли ми перекусили вона почала роздавати подарунки ,які привезла з України. Дівчатам вона привезла чашки ручної роботи ,Ніколасу і Дереку браслети з натурального каміння ,а мені віддала чорну ,середню за розміром коробку і сказала відкрити її ,коли приїду додому. Мене з'їдала цікавість ,але я все ж втримався ,щоб її не відкрити .Тоді ми всі разом почали грати в відеоігри .Той ,хто вигравав загадував бажання іншому .Найбільше діставалось Дереку і за цей вечір він встиг випити соєвого соусу ,обсипатись блискітками і прокричали з балкону ,що він любить вчитись більше ніж Фелісію .За останнє бажання він ще й дістав від своєї вже тепер ображеної на нього дівчини. Тепер настала моя з Кейт черга .А вона непогано грає .Я трохи розслабився і не думав ,що вона така вправна .Я помилився і програв .
Кейт усміхнено вскрикнула в знак перемоги. Поки peach girl придумувала бажання вже грали Ніколас і Фелісія .
До кінця вечора peach girl так нічого й не придумала. Сказала ,що пізніше загадає,а ми продовжували веселитись.В загальному вечір ми провели дуже добре і весело. Давно я так не веселився . Попрощавшись з Кейт ми всі поїхали .Я гнав на максимальній швидкості ,щоб швидше добратись додому і відкрити ту коробку .
Коли зайшов в квартиру ,то першим ж ділом почав її розпаковувати .В ній була красива біла сорочка з такого ж кольору вишивкою .(З Інтернету я дізнався ,що вона називається вишиванка. )Я поміряв її і вона мені дуже подобалась. Це явно щось нове в моєму гардеробі ,але в загальному дуже навіть непогано .Головне ,що цю річ вибирала для мене Кейт ,і це вже робить її особливою .Також в середині була невеличка записка .Я обережно розгорнув її і прочитав. 
"Я довго думала .Можливо ,те ,що я зараз напишу тобі й здаватиметься божевіллям ,але вислухай мене. Ти був правий на рахунок того ,що я просто не показую власні почуття .Але я вимушена ,бо після конкурсу мене вже тут не буде. Якщо ти справді хочеш хоч цей місяць ,що залишиться бути разом ,то прийди на місце ,де ти намагався розвіяти мій страх .Я чекатиму на тебе там опівночі .Зрозумію ,якщо ти не прийдеш ,але я все одно буду чекати .
Надіюсь ,що подарунок тобі сподобався .
Назавжди твоя peach girl ."
Сказати ,що я був в шоці, це нічого не сказати .Я й не знав ,що мені взагалі робити .Проте ,серце перемогло розум і я пішов збиратись .Я одягнув вишиванку ,яку подарувала мені Кейт ,сірі штани в клітинку і ,мабуть ,що вперше таки причесав своє волосся на бік. 
Я здогадався про яке саме місце написала Кейт —дах багатоповерхівки, на якому ми тоді дивились на захід сонця. Я швидко сів на байк і поїхав ,бо до зустрічі залишалось вже мало часу. По дорозі я купив букет червоних троянд .Вже було так темно ,шлях освічували лише ліхтарі на вуличках. Я побачив той самий будинок і почав підніматись на останній поверх. Коли відкрив двері ,які виходили на дах я побачив Кейт в тому самому платті ,яке ми з нею вибирали. Цей лавандовий колір так їй личить .Вітер ніжно роздував її локони .Я повільно підійшов до неї ,а вона мило мені усміхнулась .
—Ти прийшов. 
—День ,тиждень ,місяць ...Якщо б я знав ,що хоч годину можу побути з тобою ,то без роздумів б погодився .Ти потрібна мені .Я не можу без тебе peach girl .
—В кінці нам обом може бути дуже боляче .—на її очах почали з'являтись сльози ,а я взяв її за руки .
—Немає більшого болю ,ніж бачити тебе ,але триматись на відстані через якесь кляте минуле .Мені вже байдуже на все .—хватить на сьогодні слів .Я нахилився до неї і поцілував. Скільки часу я чекав на цей момент ?Не знаю ,але він нарешті наступив .Я так хотів її пригорнути до себе ,але не міг .Тепер вже все буде по іншому ,я більше ніколи її не відпущу. Не витерплю більше триматись осторонь .
Нам обом бракнуло повітря і ми відсторонилась один від одного. Я доторкнувся до її щік ,які палали рум'янцем .На лиці Кейт була усмішка .Я міцно її обійняв .
—Більше я тебе не відпущу .—на мої слова вона нічого не відповіла ,лиш усміхнулась . Я обняв її за спину і ми обоє дивились на небо ,яке було засіяне зірками ,а по середині них сяяв місяць. Між нами було щось більше ніж любов ,і це щось —щастя .Відчувати цей прекрасний момент і насолоджуватись ним —це все ,що нам було потрібно .
—Прогуляємось ?—запропонував я .
—Давай. —вона обернулась до мене і відповіла .
Я взяв її за руку і ми разом спустились з даху .Єдине ,що я хотів в той момент— запам'ятати цю мить назавжди і ніколи більше не відпускати її руку .
Незважаючи на пізню годину місто було досить людним .Багато закоханих пар гуляли парком і серед них були і ми .Посеред вулиці люди зібрались ,щоб послухати якийсь сучасний гурт.Ми теж підійшли до них .Я ніжно обняв Кейт за талію і ми обоє вслухались в мелодію і споглядали за іншими парами ,які танцювали .Заграла пісня Zaz—Je veux і я потягнув Кейт в танець .Вона мило усміхнулась мені і покрутилась .Ми веселились як малі діти ,рухаючись в такт жвавій веселій мелодії .Всі навколо були свідками нашого кохання. Люди захоплено хлопали нам і свистіли ,а я все не зводив очей з моєї peach girl .Вона манила мене і зачаровувала своєю красою .А її чарівна усмішка робила мене найщасливішою людиною на цій планеті .Як же я радів в той момент ,що доля подарувала мені її. 
Пісня закінчилась і ми пішли далі .Всю ніч ми гуляли по вечірньому Нью-Йорку .Ми ніяк не могли розпрощатись і аж під ранок я завіз Кейт додому .На прощання вона подарувала мені ще один палкий поцілунок .
Коли приїхав на квартиру ,то відразу заснув ,бо був на ногах вже більше доби. Прокинувся аж під вечір і почав згадувати все, що сталось вчора .Надіюсь ,що це мені не приснилось .
Я зайшов в Інстаграм і побачив повідомлення від Кейт. 
—Привіт ,сонько .Ти вже валізу зібрав ?
Так ,стоп .Яка ще валіза ?Куди це я маю її збирати .
І тут мене осінило .Ми ж завтра вже їдемо в Чикаго. Як я міг про це забути ?Потрібно пити таблетки від склерозу вже ,а то так скоро забуду своє ім'я.Валізу я таки вирішив не брати .Їдемо все таки на 3 дня ,а не на місяць .Склав все потрібне в рюкзак та й по всьому .Це зайняло в мене не дуже багато часу. Потім ми з Кейт ще переписувались і  домовились ,що я заїду по неї зранку і ми вже разом поїдемо до універу ,де на нас чекатиме автобус ,яким ми відправимось до Чикаго .
Я як завжди проспав. Кейт дзвонила 5 разів .Я швидко відписав їй і пішов збиратись .Одягнувши білу футболку ,чорні джинси і зав'язавши на голові чорно-білу бандану я пішов снідати .Поласувавши круасанами я взяв рюкзак і поїхав швидко до Кейт .Коли виходив з дому ,то ледь не забув свої сонцезахисні окуляри. Добре ,що все таки я їх взяв ,а то сьогодні дуже жарко .
До Кейт я добрався швидко. Вона з обуренням глянула на мене .
—Не сердся ,мала .Я просто проспав .—і я ніжно поцілував її в щоку від чого вона усміхнулась і стала добрішою .
—Ну добре , сьогодні пробачаю ,але наступного разу стережись. —і вона помахала вказівним пальцем мені перед носом .В той момент це було там мило і по-дитячому ,що я аж почав сміятись. —І що тут смішного ?
—Та нічого ,просто ти дуже красива .—Кейт була одягнена в сірі джинси і боді лавандового кольору. На голові в неї був різнокольоровий обруч ,який не давав локонам падати їй на очі .Образ доповнювали білі ,як у мене кросівки і легкий макіяж. 
—Ти теж .Ця бандана тобі дуже личить .
—Дякую. —ми сіли і направились в універ ,бо часу на балачки вже не залишилось .
—Майкле ,де вас носило ?—одразу ж накинувся з запитаннями Дерек. —Ми мали виїхати ще 10 хвилин тому .
—Я проспав .—відповів я .
—Гаразд ,немає часу все вияснювати .Ходімо швидше в автобус ,а то поїдуть без нас .
На цьому наша розмова і закінчилась .Ми з Кейт сіли на одні з останніх сидінь ,щоб нам ніхто не заважав .Спочатку ми обговорювали наші виступи на конкурсі .Уточнювали деякі деталі і домовились навіть під час поїздки репетирувати ,бо часу вже залишалось обмаль ,а ми пропустили багато тренувань .Щоб виграти ми маємо виконати все бездоганно .
Далі ми почали разом слухати музику  .Кейт трохи втомилась і заснула на моєму плечі .Яка ж вона мила .Я не став її будити ,але самому мені було трохи нудно і я почав переписуватись з Дереком ,який сидів десь спереду. Йому напевно теж було не весело .
—Ви тепер разом ?—написав він .—Ще недавно вона пропонувала тобі залишитись друзями .Що змінилось ?
—Після приїзду Кейт вона покликала мене на одну з багатоповерхівок ,де ми були раніше . Ми поговорили. Вона сказала ,що хоче бути разом ,але через місяць зникне з мого життя .Я ще й досі не знаю ,що це означає ,проте обов'язково це з'ясую .Я погодився на будь-які умови ,лиш би ми були разом. Вона справді дуже для мене дорога .
—Радий за вас .Думаю з вас вийде крута пара .
—Ахах . Дякую .
—Ворнер ,а пам'ятаєш ,що я тобі сказав ще на початку вересня ,коли Кейт тільки з'явилась в твоєму житті ?
—Браян твоє коронне "А я ж тобі казав " скоро почне виводити мене з себе. 
—Ах ,але ж я таки казав .—і в кінці смішні смайлики. —Мінус один холостяк в універі. 
—Ахах .
—Тепер і Ворнер піддався почуттям .Уявляю кислі личка тих намальованих барбі ,коли побачать тебе з іншою .
—Браян заспокойся .Таке враження ,що ми вже одружені і в нас 3 дітей .Угомони свою фантазію .Вона всього лиш моя дівчина .
—Хах .Дружбою покличеш ?
—Дереку ,я зараз тебе приб'ю за ще одне слово в наш бік.Досить вже .
—Спочатку я через це проходив ,а тепер твоя черга .Ще на тебе чекатиме допит Ніка .
*Нік —друг Майкла і Дерека (діджей ) ,про нього згадувалось в главі в клубі.
На цих словах я закотив очі і вимкнув телефон ,бо ми вже приїхали .
—Соня моя ,вставай .—я почав гладити її по волоссю від чого вона почала прокидатись .
—Де ми ?—вона сонно потерла очі і підвелась з мого плеча. 
—Ми вже приїхали в Чикаго .
—Всі виходимо !—почав говорити викладач філософії ,який був за старшого в цій поїздці. Ми взяли свої речі і вийшли .
На дворі вже почало темніти ,бо доходила 7 година .
—І так .Розселяємось по номерах і за годину чекаю вас на першому поверсі ми підемо на вечерю ,а після цього ще прогуляємось містом .
—Гаразд .—колективно всі відповіли. 
В загальному нас було людей 25—30 і ми всі стояли біля входу в готель .
—В мене пропозиція .—розпочав Ніколас .—А давайте розселимось рандомно .
—Тобто ?—запитав хтось із гурту .
—Напишемо на листочках ім'я кожного і будемо по черзі витягувати .Думаю ,що так буде цікавіше .
—Давайте .—всі погодились з цією ідеєю .
Бланка дістала блокнот і ручку і почала записувати ім'я кожного. Тоді вона порвала цей листок на дрібні клаптики таким чином ,що на одному крихітному листочку було одне ім'я .Після цього вона всіх їх позагинала ,щоб нічого не було видно .Тоді хтось з дівчат дав Бланці капелюха і вона кинула в нього всі листочки .Першими тягнули четвертокурсники. Їх було лише 6 ,але всі хлопці. В той момент я найбільше не хотів ,щоб на одному з листочків ,які вони витягнули було написано ім'я Кейт .Мабуть ,що я ревную . Більшості з них випало жити з дівчатами з третього курсу .Тоді почали тягнути перші курси. Їм випало жити разом зі своїми найкращими подругами або друзями .Листочків ставало усе менше. Я вирішив піти ,бо такими темпами мені прийдеться жити з тим хто залишиться останнім ,а це б точно був Дерек. Ми звісно найкращі друзі ,але терпіти його маразм 3 дні в одній кімнаті навіть для мене занадто. Краще йому попадеться Фелісія і всі ми будемо задоволені .
Я підійшов до капелюха і Бланка підмигнула мені .Впевнений ,до Рівера зробила це не просто так .Я глянув в капелюх і побачив 6 листочків .На одному з них була бузкова крапочка ,зроблена маркером. 
Я лукаво усміхнувся і витягнув її .Коли відкрив ,то бачив ім'я ,яке й хотів витягнути —Кейт .Бланка ще раз мені підмигнула .Ну Рівера .Чесно кажучи я був дуже їй вдячний ,але ця таємниця залишиться між нами .
Я підійшов до Кейт і обняв. 
—Як тобі так пощастило ?—Кейт підозріло подивилась на мене з усмішкою на лиці .
—Хах ,це все доля. —відповів я. 
Решті наших однокурсників теж дуже пощастило .Дерек жив з Фелісією ,а Бланка з Ніколасом .Дерек і Фелісія взагалі не тягнули ,бо залишились останні .Їм просто пощастило. А от Ніколас таки витягнув Бланку.