23 глава

*Майкл 
Я біг по лісу в пошуках Кейт .Мій одяг промок до нитки .Мама таки була права на рахунок грози .Та мені було байдуже на все ,я лише хотів знайти Кейт і поговорити з нею .Раптом я побачив її і швидко побіг за нею .Мені таки вдалось впіймати її за руку. 
—Відпусти, будь ласка. —вона пручалась і намагалась вирватись ,але я все не відпускав. Її очі були такі заплакані. 
—Чому ?Кейт ти ж теж цього хотіла .Доки ти будеш тікати від мене ?—я розвернув її до себе і взяв за руки ,щоб вона не змогла втекти. 
—Ворнер я не потрібна тобі ,це всього лиш твій сон .Забудь мене .
—Знову ?Я вже чув ці слова. Це не моє марення і в мене немає гарячки і тоді теж це була не просто мара. 
—Що ?Ти все пам'ятаєш ?
—Так ,так .Я все пам'ятаю ,а мовчав заради тебе .Чому ти відштовхуєш мене ?Ти ж відчуваєш те саме ,що я .—я приклав її руку до свого серця ,яке билось просто з шаленою швидкістю .
—Ні ,я тобі не потрібна .Це всього лише наша гра!—кричала вона .
—Наші ігри вже давно закінчились. Перестань обманювати мене. Я знаю ,що це все через якогось козла ,який в минулому тебе дуже образив. Але блін ,це не означає ,що всі такі. Довірся мені хоч раз .
—Все набагато складніше ніж тобі здається .—Кейт вирвалась і знову побігла залишивши мене в ступорі ,але далеко втекти вона не встигла ,бо спотикнулась і впала. 
—Аййй!—закричала вона .Я почав переживати і швидко побіг за нею .
—Що сталось ?—я занепокоєно присів біля неї .
—Нога !—кричала Кейт .
Я швидко підхопив її на руки і поніс в бік будинку .
—Потерпи трішки .Все буде добре ,мала .—я міцно прижав її до себе .Кейт вже повністю промокла і я теж .Добре ,що дім хоч був недалеко .Я положив її на ліжко ,а сам побіг по батьків .
—Це вивих .—сказав тато,коли подивився на ногу Кейт. Мій дідусь був хірургом і батько теж вчився на лікаря .У нього дві вищі освіти. —Принеси мені аптечку. Зараз я допоможу тобі ,Кейт .Все буде добре ,це не перелом .—я приніс татові аптечку .Сам ж пішов перевдягатись. —Я зробив все ,що потрібно .Завтра вже стане краще. Тільки не роби різких рухів. —Кейт похитала в знак згоди і прилягла .
Я сказав батькам ,що вона просто незручно встала ,коли ми гуляли в лісі і вони повірили і пішли лягати ,бо вже було пізно ,а я повернувся до Кейт. 
—Сильно болить ?
—А ти як думаєш ?—сердито промовила Кейт .
Я пішов на кухню і знайшов в морозилці морозиво. Я взяв дві ложечки і приніс його Кейт .
—Я готовий їсти з тобою морозиво до посиніння і дивитись твій турецький серіал хоч до ранку ,лиш би ти перестала на мене ображатись і дозволила хоч трохи побути з тобою поруч. —Кейт усміхнулась крізь сльози .Я приліг поруч і включив серіал .Ми їли морозиво і коментували вчинки тих чи інших героїв. Мені здається ,що їй трохи полегшало і вона заспокоїлась .Я так хотів зараз у всьому розібратись і розставити всі крапки над "І" ,але зараз вона не була в тому стані і я закрив тему з поцілунком .Ми обоє поводились так ніби цього всього не було. Нехай ,я готовий трохи почекати ,але рано чи пізно я дізнаюсь всю правду. Кейт мило заснула в мене на плечі під ранок .Я обійняв її і теж заснув .Прокинувся від того ,що в кімнату зайшла мама. Від її появи я проснувся. 
—Їй вже краще ?—я схвально покивав головою .—Нам з батьком вже потрібно в місто. Сніданок в холодильнику. Ви вже якось самі доберетесь ?
—Так ,звісно .—мама попрощалась ,а ми з Кейт залишились вдвох .Це було мені на руку .Нарешті ми зможемо поговорити наодинці ,але зараз я ще не взмозі це зробити. Ще занадто рано ,тому я не став будити Кейт і сам назад відправився в царство Морфея .
А прокинувся від сонячного проміння ,яке сліпило мені в очі .Вже скоро обід ,а ми ще в ліжку. 
—Сонько ,вже давно всі встали ,прокидайся. —я почав лоскотати Кейт ,а та ще сонно усміхатись .
—Не лоскочи ,прошу .—усміхнено промовила вона. 
—Кейт ,прокидайся. 
—Ну добре ,я вже встаю .
—Як твоя нога ?
—Вже майже не болить.—я допоміг їй піднятись і провів до ванної кімнати .За хвилин 10 вона вийшла вже в новому платті .А я тим часом розклав нам сніданок на терасі. Мама напекла нам панкейків .Я знайшов ще кленовий сироп для них і апельсинове варення .Також я заварив нам кави .
Кейт храмаючи підійшла до мене .Я допоміг їй сісти .Вона мило усміхнулась і ми почали снідати. Я відклав виделку і таки наважився запитати :
—Чому ти втікаєш від мене ,Кейт?—дівчина підняла очі і відволіклась від сніданку .
—Майкл ,прошу тебе ,давай закриємо тему. —я розумів ,що їй зараз неприємно це говорити ,але я мав дізнатись все ,бо хотів бути з нею поруч ,а через ці таємниці це здавалось чимось неможливим .
—Кейт, та зрозумій же ти не можна судити всіх по одному. Якщо хтось тебе образив ,то це не означає ,що всі так зроблять .Можливо ,ти таки даси нам шанс .—я підійшов до неї присів поруч і взяв за руки .Лице Кейт знову було заплаканим .
—Вибач , Ворнер ,це не можливо .Не зважаючи на мої бажання ,це неможливо .Бо та помилка в минулому перекреслила все моє минуле .Справа зовсім не в тобі .В усьому винна я .Я не хочу ,щоб в кінці ще й ти постраждав ,буде занадто боляче розлучатись ,бо після конкурсу ти мене більше ніколи не побачиш .—вона встала і швидко побігла до вбиральні ,замкнувшись там .Я не встиг її наздогнати ,бо був шокований почутим .
—Кейт ,відкрий ,прошу тебе .—я сповз по дверях і просто сів на підлогу .Я чув її плач ,але ніяк не міг допомогти .Я вдарив кулаком об двері ,щоб виплеснути емоції .За що нам все це ?Я знаю ,що вона має до мене почуття ,але не признається через це кляте минуле .Якби ж ти могла все забути ...Я зрозумів ,що якщо буду ще більше розпитувати ,то стане ще гірше,тому вирішив відступити і зробити по-іншому .
—Кейт ,все .Я більше так не буду .Давай залишимось друзями ,якщо ти так хочеш .Я не повернусь до цієї теми ,виходь .—сказав я .Тепер я був впевнений ,що мушу дізнатись все про її минуле сам і я зроблю це .Я таки пошукаю інформацію в тих джерелах ,до яких мені надав доступ Дерек .Знаю як це погано ,підло ,але іншого вибору в мене немає .Це все заради Кейт .Вона зробила якусь помилку в минулому .Так от ,я її виправлю і ми зможемо бути щасливі ...
Дівчина відкрила двері і вийшла.Я підійшов і міцно її обняв .Вона положила свою голову мені на груди.
—Їдемо звідси .Нам вже пора додому. —та схвально кивнула .—Тобі важко йти ,я донесу тебе до машини. 
—Не треба...—але я навіть не дослухав її ,а підхопив на руки і поніс .
Всю дорогу додому ми мовчали. Жодного слова не промовили .Я підвіз Кейт до самого під'їзду і лише на кінець попрощались .Допомогти їй дойти до квартири я не зміг ,бо Кейт відмовилась від моєї допомоги. Сказала ,що все в порядку .
Через 10 хвилин я вже був вдома .Я пішов в душ ,щоб змити з себе всі ті спогади .Після ванни я направився в спальню .Сил ще щось робити в мене не було ,тому я просто заснув.Прокинувся аж під вечір через те ,до мені прийшло повідомлення від Кейт .
—Привіт .Надіюсь ,що не помішала тобі .Я лечу на тиждень в Україну .Я дуже скучила за рідними .Через те ,що я вчора пошкодила ногу я б і так не змогла тренуватись ,тому побачимось аж наступного понеділка .Вибач ,що так все сталось ,цей конкурс теж дуже важливий для мене ,але мені потрібно трохи часу щоб відволіктись від всього .А потім я з новими силами приступлю до тренувань.Бережи себе , Ворнер ...
—І ти себе .Чекатиму нашої зустрічі .Гарно тобі з'їздити .
Мій настрій ще більше погіршився .Я розумів ,що Кейт просто втікає від мене .Розумів ,що їй важко бачити мене .Нам обом потрібен відпочинок ,пауза ,щоб обдумати все .Можливо ,це піде нам на користь ...
—Привіт .Як ти ?—я вирішив зателефонувати Дереку .
—Нормально .Ви вже приїхали ?
—Так ,ще зранку.
—Як з'їздили ?
—Це довга історія .Не хочеш приїхати разом подивитись футбол ?
—Гаразд .Через 20 хвилин буду. 
—Ок .
Я сходив в магазин і купив піцу та пиво .Ще чипси і різну шкідливу фігню ,яку я їм дуже рідко. 
Коли прийшов ,то Дерек вже чекав мене біля дверей .Ми пожали один одному руку і зайшли в середину .
—Ну що там в тебе?Розказуй. 
—Хах .—Дерек відразу догадався все по моєму настою .—Все погано .—ми присіли на диван і я включив телевізор ,на якому вже почався матч і почав розкладати їжу .—Я не знаю що мені робити ,Дереку .
—Тоді розкажи все по черзі і я постараюсь тобі допомогти .
—Можливо ,спочатку подивимось футбол ?
—Ворнер ,не переводь тему .Ти сам мене покликав .В цьому матчі і так все ясно .Манчестер Сіті переможе .—той відібрав в мене пульт і виключив телевізор ,щоб він нам не заважав .Дерек схрестив руки на поясі і запитально глянув на мене .—Ну...
Минуло хвилин 20 поки я розказав другу про все ,що сталось між нами з Кейт .Дерек уважно слухав мене і не перебивав. 
—Знаєш ,Ворнер ,мені здається ,що найкращим рішенням буде все ж таки дізнатись усю правду за допомогою телефона. Коли ти тільки запропонував мені цю ідею я подумав ,що ти божевільний ,але зараз розумію ,що це єдиний вихід .Інакше ,ти просто можеш її втратити .Думаю ,що Кейт рано чи пізно пробачить тобі це ,дізнавшись про твої благі наміри .З твоєю розповіді ясно ,що дівчина приховує щось дуже серйозне .Тобі не страшно дізнатись правду ?
—Я розумію ,до там явно не якась дрібничка ,але я хочу все дізнатись. Та я хочу нарешті зрозуміти її і допомогти врешті-решт .Нехай це і не буде чимось приємним ,але краще так ніж нічого не робити. 
—Ти правий .Ворнер я бажаю вам щастя .Справді .Я бачив як Кейт дивилась на тебе .Я впевнений ,що вона тебе любить ,але просто не може признатись .Рано чи пізно ви таки обоє розставите всі крапки над "І" .Удачі .—ми попрощались і Дерек поїхав додому ,а я ще довго розмірковував над його словами. Тоді щоб трохи відволіктись я включив телевізор .Матч якраз закінчувався і Дерек як завжди був правий .Реал Мадрид програв в суху .Я іронічно усміхнувся і виключив знову цей клятий телевізор .Переді мною постав вибір,який я так боявся зробити .Але все ж я зібрав всю свою сміливість в кулак і відкрив ноутбук .Вирішив я розпочати з фотографій. В усій галереї їх було близько 600 .Ого .Довго прийдеться гортати. Я вирішив розпочати з перших .
Першому фото вже більше півтора роки .На фото була зображена Кейт з собакою .Мабуть ,це її домашній улюбленець .На перших так 100 фотографіях була зображена Кейт ,фото собак ,її спільні фото з батьками і ще з якоюсь дівчиною приблизно її віку .Мабуть ,це її подруга .А далі вже йде цікавіше .Появляються фото букетів з квітами ,якихось плюшевих ведмедиків ,і звісно фото з хлопцем .На одній з них вони обнімаються ,на іншій цілуються ,а на  одній танцюють .Мені було важко бачити поруч з нею когось іншого ,від чого в моїх жилах закипала кров .
Це ревність ?
Я почав гортати далі .Близько року майже всі фото ідуть з тим хлопцем .Вони на них такі щасливі і закохані .Я впевнений ,що цей хлопець —її минулий партнер ,адже дуже багато фото з репетиції і відео з їхніх виступів є цьому доказами. 
Пізніше фото з цим хлопцем зникають .Приблизно десь в серпні цього року .І тут я згадую слова Дерека ,про їх історії в Інстаграмі .Все сходиться. Її минулий партнер —це її хлопець. І тепер я вже в цьому впевнений. Тоді я зайшов в скріншоти. Спочатку там були лише якісь рецепти ,скріни конспектів ,манікюр ,але потім я знайшов ще дещо дуже цікаве .Це був скріншот повідомлення .Я почав його читати .
"Все так просто ?Ти втікаєш ,хоча клявся мені в коханні ,ти залишаєш мене ,хоча обіцяв завжди бути поруч .Я впустила тебе в своє життя ,а ти зруйнував його .Ти ж вбив мене своїм вчинком, Ніку .Як ти міг так зі мною вчинити ?В чому я винна ?В тому що любила тебе ,що довіряла ,що впустила тебе в своє серце .А ти так просто скористався мною і втік .І все заради чого ?Заради грошей .Та подавись ти ними тепер !Мені на них байдуже ,я стала неживою ,коли ти покинув мене .Думаєш мені тепер не всеодно ,що буде зі мною ?Хах .Я більше ніколи в цьому житті не полюблю ,тож байдуже на те з ким я одружусь .І до речі ,ми закрили борг .Заради того ,щоб моїх батьків не вбили ці люди я пожертвувала власним майбутнім ,власним щастям .Я НІКОЛИ ТОБІ ЦЬОГО НЕ ПРОБАЧУ !!!
Від цього в мене пішли мурашки по тілу .На очі навертались сльози ,хоча я досить сильний хлопець і не дозволяю своїм емоціям виходити назовні .Я не знаю хто ти Ніколас ,але якщо я тебе колись зустріну ,то ти точно живим після нашої зустрічі не залишишся .
Так і що ми маємо .У Кейт розпочались стосунки з її партнером по танцях. Вони були щасливі і все було добре ,але потім він кинув її .Швидше за все хлопець втягнув її сім'ю в якісь борги ,а сам втік з країни .
Це все так щахливо.Їй ж тільки 17 .Як вона все це пережила ? Думаю ,що вона справді дуже сильно його любила. Тепер я почав ще краще розуміти Кейт .Один партнер підлий зрадник ,брехун ,то і я їй з ним асоціююсь .Але ж не всі одинакові ...
Чому вона не хоче дати нам шанс?
Я перечитував ці рядки ще раз і ще раз ,але все ще не міг зрозуміти одного моменту .Два передостанні рядки про одруження і про те ,що вона пожертвувала власним майбутнім ,щоб її батькам нічого не заподіяли якісь люди .
Вона теж весь час говорить мені про те ,що її майбутнє вже давно вирішено. 
В голові було стільки варіантів ,що я навіть боявся уявити ,що один з них правда .Від всіх цих жахливих думок мій мозок просто закипав .Фух .Я глибоко вдихнув і видихнув декілька разів . Все ,на сьогодні досить .Продовжу вже з цим завтра .
Я прийняв душ і пішов спати .
Ранок наступного дня .
Вихідні закінчились і мені пора в універ.Я сонно простягнувся і пішов одягатись . Сьогодні я встав рано .Це дуже дивно ,адже я зазвичай в універ тільки й спізнююсь .Ну нічого ,чим швидше прийду ,тим швидше побачусь з Дереком. Мені потрібна його допомога .Я швидко одягнувся в чорні джинси ,білу футболку і зверху джинсовку .Взув білі кеди і поїхав до школи навіть не снідаючи. 
—Привіт .Нам потрібно поговорити ?
—Ворнер ?Нині що кінець світу ?Чого так рано в універі ?—я закотив очі на слова Дерека. 
—Фелісіє ,ти ж не проти якщо я вкраду твого трішки тупенького хлопця на декілька хвилин ?—дівчина усміхнулась і покивала в знак згоди. —Все пішли ,Дереку .—я положив йому на плече свою руку і потягнув в бік їдальні. 
—І що ми забули тут ?—запитав Дерек ,коли ми зайшли в приміщення .
— По-перше я голодний ,бо ще сьогодні нічого не їв ,а по-друге нам потрібно поговорити і тут нам ніхто не буде заважати .Тобі щось взяти?
—Ні , дякую .Я не голодний .
Я знизив плечима і пішов в пошуках свого сніданку. Взявши собі апельсиновий сік і булочку з вишнею я повернувся до Дерека .
—Ну що там в тебе?—запитав мене друг ,як тільки я присів .
—Вчора я таки "заглянув" в галерею Кейт. 
—Ну і що ?Найшов там щось цікаве ?
—Так .
Я коротко пояснив все Дереку .І тут в мене з'явилась ще одна ідея. 
—На відміну від фоток ,які є в історії в Інстаграмі тут цього Ніка видно дуже добре і чітко .Навіть є фото його самого в повний зріст .Мабуть ,що Кейт фоткала .Ти б не міг знайти його по фотографії .Можливо ,хоч якусь інформацію ,яка б допомогла нам .Прошу тебе .
—Це буде важко .Думаю він все за собою добре "підчистив ".Але я хоча б спробую .
—Дякую .
—Моя тобі порада , Майкле , намагайся зрозуміти її і не тисни на неї .Кейт потрібна підтримка і розуміння .А ваші розмови закінчуються тільки криками .До речі, в мене з'явилась ще одна ідея як ви б могли провести разом час .
—Ну ...—і що вже в Дерека виник  геніальний план ?
—Від універу організовується поїздка 1 і 2 курсів в Чикаго за 3 дні ,якраз під час осінніх канікул .Ми з Фелісією вже записались .Ти теж можеш поїхати і якось попросити Кейт .
—Хах .Вона нізащо мене не послухає ,але ідея хороша і я знаю хто мені може в цьому допомогти .
—Це добре ,але нам вже пора на пари .
—Угу .—я допив свій сік і ми пішли .
Всю пару я думав лише про Кейт .
Коли вона закінчилась я з полегшенням видихнув і пішов втілювали свій план .На коридорі я зустрів ту ,яка мала б мені в цьому допомогти .
—Бланка .—я благальним поглядом глянув на неї .
—Чого тобі Ворнер ?—та схрестила руки і глянула на мене. 
—Мені потрібна твоя допомога .Це стосується Кейт .Прошу ,це дуже важливо .
—Ну добре ,слухаю .
Я коротко розказав в чому полягає мій план і Бланка погодилась мені допомогти ,від чого я дуже зрадів. Можливо ,ще не все втрачено ...