10 глава

*Майкл

Ця ніч не була схожа на всі інші. Кейт вдалось мене причарувати чи що? Чому я роблю стільки всього для неї? Я просто хотів втерти їй носа чи все ж таки побачити її щасливою? Я сам не знав відповіді на ці запитання. Останнім часом я взагалі себе не впізнаю. Я заплутався в власних думках, а виною цьому є peach girl. Вона так далеко і так близько водночас, не схожа на всіх інших, зі своїми думками і мінусами, але така справжня. Мабуть, це й найбільше притягує мене до неї.
Перед входом в аудиторію вона глянула на мене якось по-особливому. В її бездонних очах я ніби прочитав фразу: "Хоч я зараз і дістану через тебе Ворнер, але я не пошкодую про це." Я усміхнувся до неї і відчинив двері. Кейт зайшла перша,а я вслід за нею.
— Кейт і Майкле, чому ви запізнюєтесь на пари? — старенький викладач суворо глянув на нас. Peach girl опустила очі від сорому і мовчки дивилась вниз. Треба якось розрулювати цю ситуацію, а то в Кейт можуть і проблеми появитись через мене. Мені цього не хотілось...
— Вибачте, містере Браун. Моя мама попросила нас перенести коробки зі старими книгами з бібліотеки. Ще раз дуже вибачаємось, — це єдине, що я зміг придумати за ці декілька секунд. Версія доволі правдоподібна.
— Гаразд, на перший раз я вас пробачаю, але надіюсь що це більше не повториться. — Навіть якщо й повториться, то мені точно нічого не буде. Моя мама декан і ніхто не посміє без її дозволу мене звідси вигнати. Інколи я цим користувався і не бачив в цьому нічого поганого. Єдине, що може статись — це те, що мені прийдеться вислухати ще одну нотацію від мами про те, який я безвідповідальний егоїст і поганий син, що вони з батьком залишать мене без грошей, якщо я не візьмусь за розум. Ну я вже це якось переживу заради Кейт.

Коли ми вже сідали на свої місця peach girl тихо мені прошепотіла: "Дякую".
Останнім часом вона дуже ввічлива по відношенню до мене. Ця дівчина нагадувала мені кішку, яка в один момент може сичати на мене і царапати своїми кігтями, а в інший —лягти на спинку, мило муркотати і тулитись до ноги. 
Я присів біля Дерека. Той спочатку витріщився на мене, а потім почав засипати запитаннями.
— Де тебе в біса носило, Ворнер? Ти що геть зглузду з'їхав? Я вчора з твоєю Ребеккою всі морги встиг обдзвонити!

Десь глибоко в  душі Дерек був істеричкою і така його поведінка мене дуже смішила, але я усвідомлював, що він просто за мене хвилювався.
— Ти надіявся, що я на тому світі? Не дочекаєшся, Дереку.
— Якого ти фіга смієшся? — він стукнув мене по плечу. — Мені от вчора взагалі смішно не було! Ця твоя кантужена до мене причіпилась як п'явка. Ми з нею до тебе дзвонили, поки я в ютубі не наткнувся на одне дуже цікаве відео. Виявляється, поки ми його тут всі шукаємо, він собі танцює і лайки в неті збирає. Міг би й сказати найкращому другові, що ти зірка ютубу! — Дерек говорив досить голосно,але радує те, що старий викладач трохи недочуває, а то б вже дав нам якесь покарання.
— Яка ще зірка ютубу? Дереку, що ти верзеш? Чи ти це просто з Ребеккою декілька годин побув і теж став трошки інста-залежним? — Я почав сміятись з власних слів. 
— Сам поглянь! Хто ще тут божевільний з нас? — Дерек дістав свій телефон і зайшов в ютуб. Ми запхали в вуха навушники і він включив якесь відео. На ньому я одразу побачив себе і Кейт. Мабуть, хтось з наших вчорашніх глядачів зняв наш танець на відео і виклав це в Інтернет. Виявляється,  вчора ми досить не погано танцювали, принаймі на відео все виглядало дуже круто. — Ти подивись на кількість переглядів. Це ж просто жесть! — я глянув і сам здивувався. 956 153 перегляди! Це ж так багато... — А тепер поглянь на коментарі. Всі пишуть, що ви просто вогонь і шиперять вас в коментарях. "Як же йому пощастило, що в нього дівчина так класно танцює. Мені б таку!" або "Бачу, які вони закохані, кожен рух — це просто вир емоцій. Найкращі !" Тепер ти головний краш в цілому США. — Хоч Дерек і був комп'ютерним генієм, але погано розумівся в трендах тінейджерів. Для нього це слово було новим і тому він його часто вживав тепер, а я його весь час підколював через це. — Тут кожна друга дівчина хоче на тобі одружитись, Ворнер. Можливо, ти мені нарешті поясниш це? — потрібно заспокоїти Дерека,а то він зараз всіх студентів на вуха поставить. 
— Вчора ми з Кейт поїхали на пляж. Я не знаю чому, але вона була дуже сумна і на репетиції в нас нічого не виходило,тому я вирішив змінити трохи обстановку і викрав її на пляж.
— Що означає ВИКРАВ?! — Дерек здивовано глянув на мене своїми великими очима.
— А те й означає! Вона не хотіла зі мною їхати, тому я перекинув її через плече і поніс до байка, потім зав'язав очі, посадив на мотоцикл і довіз до самого пляжу. Думаю, це можна назвати викраденням, бо вона весь час кричала на мене, що нікуди їхати не хоче. Проте, коли ми вже приїхали, вона змінила свою думку. Ми плавали і дурачились в океані.Тоді до мене почала дзвонити ця Ребекка і я викинув свій телефон в океан, бо вона мене вже задовбала, — до речі, зараз я прийшов в універ зі своїм старим айфоном. Сьогодні після пар піду куплю собі якийсь новий. — Тоді ми з Кейт просто почали танцювати і до нас підходили люди, щоб подивитись. Мабуть, хтось з них і запостив відео в Інтернет.
— Стоп! Ворнер, ти хочеш сказати, що ти просто викрав дівчину і відвіз на байку поплавати в океані, лиш би вона не сумувала? — в Дерека почався істеричний сміх. Мабуть, навіть його мозок не переварює таку кількість інформації.
— Ну виходить що так, — спокійно відповів я. Далі Дерек почав говорити набагато тихіше, бо дівчата сиділи прямо перед нами і могли нас почути, хоча я сумніваюсь в цьому, бо кожна з них мала запхано по навушнику в вусі.
— Та точно закохався, Майкле.— Здається, я вже чув від нього ці слова.
— Дереку, повторюю тобі 100 раз: "Я не закохався!"
— В вас з нею вже щось було?
— Дереку, ти що тупий? Нічого в нас з нею не було! — і звідки в його голові беруться ці безглузді думки?
— Ага,так я й повірив... А це тоді що?! — він підняв мою руку вверх. На ній було декілька синяків, які залишились від вчорашніх ударів Кейт.
— Це просто синці. Вчора мені таки дісталось від неї за те, що взяв її на руки без дозволу. — Я усміхнувся, бо згадав, як її ніс... — Але нічого більше, — додав я.
— Можливо, ти ще не затягнув її в ліжко, Майкле, але ти точно на неї запав. Подумай сам...  Для якої дівчини ти ще стільки робив? А я тобі скажу — більше ні для якої. Ти виконуєш кожне її бажання, навіть якщо вона про це тебе не просить. Та й це відео... На ньому ж усе видно.
— І що ти там вже помітив?! — інколи я зовсім не розумію Дерека.
— Помітно, як ти просто пожираєш її очима. Між вами точно є якась хімія. Я в цьому впевнений, але, можливо, ви обоє боїтесь признатись один одному.
— Все, Дереку! Давай закриємо цю тему. Ніякої любові немає, ми просто партнери на танцях і добре спілкуємось!
— Ок. Можеш тікати від розмови зі мною, але тобі не вдасться втекти від власних почуттів. Вони навздожнуть тебе навіть на іному материку. Є речі, від яких ми не можемо втекти... Я знаю це, бо сам відчув це на собі. 
Я лише махнув рукою на його слова.
— Добре, але в мене є ще одне питання...Те, що ви купались і танцювали на пляжі я зрозумів, але чому ти приїхавши додому таки не передзвонив мені чи Ребецці? Ми ж хвилювались за тебе.
— Бо я вдома я появився лише зранку. — Дерек підняв брову від здивування. — Після танців ми з Кейт дивились з багатоповерхівки на захід сонця, потім виявилось, що вона боїться висоти і тоді ми вирішили укласти парі. Я мав купити їй персики, шампанське і ще ми мали дивитись фільм "Після" в кінотеатрі. На той час на дворі вже стемніло і було пізно. Кейт думала, що я не впораюсь, але я виграв. Тепер вона має прожити один день по моїх правилах і робити все, що я їй скажу.
— Хм ...Ворнер, твої вчинки говорять самі за себе.Ти здійснюєш кожне її бажання, щоб це не було. Вона б тобі зірку з неба сказала дістати і ти б тут же в ракету сів і потім там сачком для метеликів махав, лиш би ту зірку нещасну дістати для неї. І ще ти шукаєш приводу для зустрічі з нею, а потім сам мені говориш: "Ні, це все брехня,не придумуй,Дереку. Я не закохався."Ти ж весь день з нею провів, а про свою Ребекку навіть не згадав, бо тобі на неї байдуже, хоча вона твоя дівчина,а Кейт, як ти кажеш,  — просто партнерка ,але з нею ти проводиш весь свій вільний час. Хіба це не дивно?
В дечому Дерек таки був правий. Я багато часу проводив з Кейт і я справді шукав з нею нових зустрічей. Мене як магнітом тягнуло до неї, я хотів дізнатись про неї більше, побачити її справжньою. Не знаю чому, але мене просто тягнуло до неї. Це точно не кохання, швидше звичайна прив'язаність. На Ребекку мені й справді було наплювати.Тоді в клубі я підійшов до неї лише через її зовнішню привабливість. Красива картинка і більше нічого. Зараз вона мені не дуже цікава, тим паче, що я нічого їй не обіцяв. Вона сама собі щось придумала. 
— Ще один шипер знайшовся, — незадоволено відповів я.
— Що?
— Кажу, що, можливо, твої батьки садівники і в них був велечезний сад з багатьма деревами і ти в дитинстві заліз на одне з них і потім добре гепнувся головою? Бо іншого пояснення тому,що ти весь час верзеш якісь дурниці, я не маю.
— А можливо, це твої батьки лісники? Бо я не знаю звідки в них син такий пеньок. Такий ж тупий і гнилий з середини... І ще нікому не потрібний! Ну або ти прийомний, Ворнер. — Наші словесні перепалки загострювались, хоча ми й розуміли ,що це лише жарти. Рапотово, в нашу розмову втрутилась Бланка.
— А можливо, ваші батьки винахідники, а ви просто невдалі спроби створити якийсь винахід? Чи можливо в вас 47 хромосом? Ви вже надоїли мені. Скільки можна там бубоніти собі під ніс.  Замовкніть, а то я вам покажу.