День весілля настав. У невеличкому саду на астероїдній станції розквітли штучні квіти, які сяяли ніжними вогниками. Повітря наповнювала музика, жива, без синтезаторів — маленький струнний квартет грав класичні мелодії.
Ксеня у білій сукні, яка здавалася створеною з променів світла, нервово поправляла вуаль. Її очі блищали не від страху, а від щастя. Поруч стояла Шизука, яка виконувала роль подружки нареченої.
— «Ти виглядаєш так, що навіть чорна діра би розплакалась», — прошепотіла Шизука, але цього разу не жартома, а щиро.
На іншому боці стояв Вільгельм у військовій формі, проте без зброї — сьогодні він був не воїном, а чоловіком, який знайшов своє кохання.
— «По кодексу життя, я маю йти з тобою до кінця», — сказав він, коли офіціант, який підробляв священиком, почав церемонію.
Джессіка дивилася на них із сумішшю радості й заздрості — у її очах вперше було видно глибоку ніжність. Вона навіть витерла сльозу, аби ніхто не помітив.
Робот стояв неподалік, у відполірованому металевому корпусі. Без сарказму він просто вимовив:
— «Фіксую: момент максимального щастя. Ймовірність довгого шлюбу — 83%. Ймовірність сварок через побут — 94%».
Ксеня і Вільгельм засміялися навіть з цього.
Коли настав момент клятв, Вільгельм взяв Ксеню за руки:
— «Я обіцяв собі, що ніколи не дозволю війні забрати в мене почуття. Але ти зруйнувала всі мої обітниці. Тепер моя нова клятва — берегти тебе завжди».
Ксеня, тремтячи, відповіла:
— «Я ніколи не думала, що знайду когось у цьому хаосі космосу. Але ти став моїм домом. І я завжди буду твоєю».
Вони поцілувалися, і всі вибухнули оплесками.
Замість гучної вечірки було тихе святкування: вино, маленький торт, світло гірлянд. Ніхто не кричав, не сварився, не жартував занадто голосно. Це була мить, коли навіть найшумніші душі захотіли тиші.
Шизука нахилилась до Джессіки і прошепотіла:
— «Може, і нам колись так пощастить?»
Джессіка лише кивнула, стискаючи келих.
А Робот, дивлячись на пару, мовив:
— «Якщо це і є любов, то я радий, що сьогодні я був її свідком».
#6182 в Любовні романи
#159 в Любовна фантастика
#1181 в Різне
#477 в Гумор
Відредаговано: 02.10.2025