8.4 — Що далі?

Після вечора репетицій і жартів про весілля команда знову зібралася у маленькій їдальні станції. Атмосфера вже не була напруженою, навпаки — майже домашньою. У кожного в руках по кухлю з кавою, а попереду стояло головне питання: «А що далі?» 

Шизука, підкинувши ноги на стіл:
— «Ну, я от думаю… піду в порно-бізнес. Уявляєте: “Шизука — дика космічна амазонка”. Топ рейтинги гарантовані». 

Всі дивляться на неї. Джессіка мало не вдавилась кавою:
— «Ти ненормальна! Тобі це навіть у голову не повинно приходити!» 

Шизука, з хитрою усмішкою:
— «Та жартую я. Ну… може. Хоча чесно, бої без правил теж звучать круто. Або от — головна зірка шоу “Мінетниця Галактики”…» 

Джессіка закрила обличчя руками:
— «Та йди ти вже! Як можна таке нести?!» 

Усі регочуть. 

Ксеня, поправляючи фартух:
— «А я б хотіла просто свою пекарню. Без чорних дір, без вибухів. Тільки булочки». 

Вільгельм, пафосно піднявши палець:
— «А я знову піду в армію. Кодекс воїна кличе мене. Але тепер — з дружиною. Хоч вона буде пекти булочки на фронті чи що». 

Ксеня фиркнула, але посміхнулась. 

Джессіка, задумливо:
— «Знаєте… мабуть, я повернуся до моделінгу. У мене ще є ім’я. Або…» (робить паузу) «в одній галактиці мене чекають. Не скажу де». 

Шизука, підморгуючи:
— «Ага, тобто хлопчик є». 

Джессіка кинула в неї серветкою. 

Робот, монотонно:
— «Аналіз ваших планів: 47% абсурд, 23% романтика, 18% професійна деградація, 12% невідомість. Висновок: людські мрії — хаотичні». 

Шизука знову розреготалася:
— «Оце точно, робот, хоч і без сарказму, але звучиш як на похороні моїх кар’єрних планів». 

Усі засміялися, і навіть Джессіка посміхнулася. Атмосфера була сповнена відчуття, що попереду — невідомість, але вперше за довгий час ця невідомість не лякала.