Eros-23: Божевілля на космічному кораблі

8.1 — Новий Робот

Минуло пів року після тих подій. 

На станції технічного обслуговування було тихо й чисто, як у лікарні. Блискучі коридори вели до сектора, де лежав він — їхній старий товариш. 

Шизука і Джессіка увійшли до приміщення. 

На металевому столі сидів Робот, відполірований до блиску. Його сенсори м’яко світили, але в них не було тієї знайомої іронії. 

— «Вітаю. Система активована. Доброго дня, екіпаж», — сказав він рівним, спокійним голосом. 

Шизука витріщилася на нього:
— «Ем… стоп. А де твої підколи? Де оте “ха-ха, ви знову все зіпсували”?» 

Робот нахилив голову:
— «Модуль сарказму було вимкнено. Розробники визнали його небезпечним для мого функціонування. Тепер я буду давати лише фактичні дані». 

Джессіка видихнула з полегшенням:
— «Нарешті! Мені завжди здавалося, що ти перегинав із цим сарказмом». 

Шизука скривилася:
— «Та ти що? Він же половину атмосфери робив! Без цього він просто… звичайний металевий балван!» 

— «Я не балван. Моє призначення — допомога екіпажу. Пріоритет: безпека», — серйозно відповів Робот. 

Між ними запала тиша. 

Шизука сперлася на стіну, закотивши очі:
— «Ну все, тепер буде нудно. Треба було залишити хоч 20% сарказму». 

Джессіка усміхнулась і поплескала Робота по плечу:
— «Не слухай її. Ти нам і таким потрібен». 

Але десь у глибині серця навіть Джессіка відчула — ніби зникла частинка душі їхнього дивного екіпажу.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше