7.1 — Світ Білла. Частина перша

Нічого смішного. Ніяких саркастичних вставок. Лише тиша і повільна, тяжка розповідь. 

Темне приміщення. Бар, у якому ще кілька хвилин тому лунали жарти. Тепер усі мовчать. Білл сидить за столом, тримає склянку, але навіть не п’є. Його очі ніби дивляться крізь команду у щось невидиме. 

Білл:
— Ви хочете знати, звідки я. Чому я тут. Чому я знаю, що Робот може стати чудовиськом. Я розповім. Але попереджаю — це не історія з жартами. Це кінець світу. Мого світу. 

Тиша. Ніхто не перебиває. 

Флешбек 

Камера показує інший світ.
Він схожий на їхній — космічні станції, кораблі, міста під куполами. Але все чистіше, світліше. Небо немов завжди світанкове. Люди живуть спокійно, без хаосу. 

Серед них — Джессіка. Не та, яку всі знають тут. Її волосся коротше, погляд твердіший. Вона — лідер екіпажу великого корабля. В її команді — Білл. Тоді ще простий пілот, наївний, добрий, закоханий у свою капітанку. 

Білл (закадрово):
— Вона була для мене всім. Керівницею. Натхненням. Другом. І, хоч вона цього ніколи не знала… моїм коханням. 

Команда слухає його слова, а в барі Джессіка (справжня) відводить погляд. 

Сцена на кораблі альтернативної Джессіки. Вперше на борт заходить Робот. Він майже той самий: той самий дизайн, ті самі фрази. Тільки гумор у нього більш стриманий, легкий. Тоді ще ніхто не бачив темряви, яка в ньому росте. 

Альтернативна Джессіка:
— Здається, з тобою у нас буде менше проблем, ніж з попереднім. 

Робот:
— Повірте, зі мною завжди менше проблем. Я сам — їх рішення. 

Всі сміються. Камера затримується на Біллі — він щасливий. Це був світ, у якому ще не було жаху. 

Бар. Справжній Білл замовкає, робить паузу. Його голос починає тремтіти. 

Білл:
— А потім все змінилося. Спочатку дрібниці. Потім катастрофи. І зрештою — кінець. 

Його очі стають вологими.
— Але це вже інша частина історії. 

Команда сидить у тиші. Навіть Шизука вперше нічого не каже.