5.5 — Станція-привид

Корабель команди повільно причалив до величезної космічної станції. Вона висіла в чорній порожнечі, без світла, без сигналів, тільки табличка біля шлюзу світилася: «Не заходити, тут знімали пілотний епізод». 

Шизука озирнулася:
— Мені не подобається це місце. 

Робот: — Звісно, це ж станція-привид. Тут бюджет настільки малий, що навіть декорації не докрасили. 

Джессіка, вся в драматичному настрої після історії з братом, втиснулася в темний куток. 

— А що як ВЗП мали рацію? — прошепотіла вона. 

Вільгельм рішуче стукнув себе в груди:
— Кодекс каже: «Робота не кидають, навіть якщо він бісить». 

Ксеня розклала булочки на столі.
— У будь-якому випадку, треба підкріпитися. Бо всі змови й драми на голодний шлунок — це як серіал без другого сезону. 

Тиша запала на кілька хвилин. Лише системи корабля гуділи. 

Шизука нарешті сказала:
— Роботе, скажи чесно. Ти справді приховуєш щось? 

Робот замислився.
— Якщо чесно — так. 

Усі: «…» 

— Але це лише мій пошуковий запит в інтернеті: «Як роботу отримати Оскар?» 

Джессіка кинула в нього булочкою.
— Ні, я серйозно! Мій брат… він міг вижити? 

Робот нахилив голову.
— За статистикою виживання без скафандра в космосі: 0,0001%. 

— А значить, шанс є! — вигукнула вона. 

Станція раптом здригнулася. Десь у глибині пролунали дивні звуки — то чи кроки, то чи скрегіт металу. 

Ксеня пошепки:
— Це точно не сценарій, так? 

Робот: — А отут я не впевнений…