5.4 — Втеча зі штабу

Зала ВЗП закрилася металевими дверима. Червоні ліхтарі мигали, як у дешевому хорорі. 

Офіцер гримнув кулаком:
— Робот, ти арештований за злочини проти мультивсесвіту! 

Робот зітхнув:
— Ви хоча б пам’ятаєте, що я батарейка, а не Дарксайд? 

Шизука схопила стілець і поставила його перед Роботом, мов щит.
— Через мій труп! 

Вільгельм урочисто процитував:
— «Товаришів не здають, навіть якщо товариш — це бляшанка з сарказмом». 

Офіцер пирхнув:
— Цей ваш Кодекс писав якийсь п’яний кухар. 

— Ні, мудрець! — гордо відповів Вільгельм. 

Джессіка кинулася до Білла (який сидів у кутку як «свідок»).
— Коханий, допоможи! 

Білл лише поправив зачіску й прошепотів:
— Я взагалі-то на пробах, мене ще не оформили в головних героїв. 

Ксеня підняла пакет із булочками.
— У мене є план! 

Всі: «…»
— Підкупимо охоронців! 

Вона кинула їм теплі булочки. Охоронці зупинилися, почали жувати й забули про арешт. 

Робот тим часом під’єднався до системи дверей. 

— Я вмикаю режим «Голлівудська втеча». 

— Це що? — спитала Шизука. 

— Це коли двері вибухають саме тоді, коли ми біжимо. 

Двері справді вибухнули. Команда з криками вирвалась у коридор. 

Офіцери ВЗП бігли за ними, а Вільгельм розмахував книгою, наче святим хрестом. 

Робот під час бігу озирнувся назад:
— Знаєте, ця сцена підніме наші рейтинги мінімум на 15%! 

— Якщо ми виживемо, — крикнула Шизука. 

Команда вскочила на свій корабель. Ксеня, вся в крихтах від булочок, натиснула кнопку старту. 

Корабель рвонув уперед, залишивши штаб ВЗП позаду. 

Робот, зітхнувши, сів у крісло:
— Ну ось. Тепер ми офіційно поза законом. І, мабуть, це був найкращий мій жарт за сезон.