4.6 — Тінь на борту

Тривожні сигнали 

На командному містку горять червоні індикатори. 

Ксеня:
– У нас проникнення на нижній палубі. Але датчики показують… порожнечу. 

Вільгельм:
– За Кодексом, пункт 33: «Коли ворога не видно — значить, він уже за спиною».
Шизука вихоплює бластер. 

Шизука:
– Нарешті щось цікаве. 

Таємна зустріч 

Джессіка йде по темному коридору, чує кроки. 

Джессіка (нервово):
– Є тут хтось? 

Із тіні виходить високий чоловік. Його очі сяють холодним світлом. Це Джонні. 

Джонні:
– Сестричко… ти мене пам’ятаєш? 

Джессіка (зі сльозами):
– Джонні?! Але як?.. Ти ж загинув! 

Джонні (посміхається криво):
– Можливо. Або народився знову. У темряві чорної діри. 

Сумнівна реальність 

Вони говорять тихо. Джонні простягає руку. 

Джонні:
– Я тут не ворог. Я хочу, щоб ти зрозуміла: світ заслуговує очищення. 

Джессіка:
– Ти звучиш… як лиходій. 

Джонні (сміється):
– А ти звучиш… як наївна дівчинка з першого сезону. 

Раптом лунає гучний голос Робота через інтерком:
– О, сімейна драма прямо на борту! Ідеально для підняття рейтингів! 

Джонні зникає в темряві так само несподівано, як з’явився. 

Реакція екіпажу 

На містку всі збираються. 

Джессіка:
– Це був він. Мій брат. Живий. 

Шизука (підозріло):
– А може, це голограма? Або ти просто перепила. 

Вільгельм:
– Чи гірше — пастка. 

Робот вмикає проєкцію силуета Джонні. 

Робот:
– Отже, глядачам представляємо нового персонажа. Ідеальний час, щоб продавати футболки з його обличчям. 

У машинному відсіку Джонні знову матеріалізується. Він торкається стін корабля, і метал тріскає від його дотику. 

Джонні (пошепки):
– Цей світ давно гнилий. Я почну з вашого корабля.