Джессіка довго вибирала, що вдягнути. Зрештою зупинилася на блискучій сукні, яка підкреслювала все, що можна підкреслити.
— Ідеально. Якщо цей хлопець не впаде — то він або гей, або робот, — пробурмотіла вона перед дзеркалом.
Космічна станція «Неон-7» світилася вогнями. Біля бару з голографічними коктейлями Джессіка чекала. І ось він — Білл. Високий, блондин, з легкою усмішкою та небезпечним блиском в очах.
— Ти виглядаєш так, наче зійшла з рекламного плаката, — прошепотів він.
— Ну, я завжди знала, що створена для великого екрану, — кокетливо відказала Джессіка. — А ти хто? Не скажеш, що шпигун чи робот під прикриттям?
Білл усміхнувся ще ширше і підняв келих.
— Я той, хто може дати тобі все. Славу, кохання… і навіть власне реаліті-шоу.
Очі Джессіки загорілися.
— Реаліті-шоу? Це звучить краще за весь мій екіпаж разом узятий.
Вони довго говорили. Джессіка сміялася його жартам, торкалася його руки і відчувала, що вперше за довгий час зустріла «нормального» хлопця.
На секунду вона навіть забула про свою команду, про їхні дивні місії й божевільного Робота, який завжди псує їй моменти.
Білл схилився до її вуха:
— Ти навіть не уявляєш, яке майбутнє нас чекає.
#6180 в Любовні романи
#158 в Любовна фантастика
#1181 в Різне
#477 в Гумор
Відредаговано: 02.10.2025