Шизука стояла перед командою в центрі каюти, її очі палали.
— У нас нова місія. І не просто доставка посилки. Ми повинні зупинити секретну зброю, яка здатна знищити половину мультвсесвіту.
Робот скептично нахилив голову:
— А з якого це ми стали спецагентами з рятування світу? Мені за це не доплачують. Але гаразд, піду — для статистики глядачів.
— В мене сьогодні побачення, — гордо сказала Джессіка, поправляючи волосся.
Шизука махнула рукою:
— І добре. Ти нам там точно не потрібна.
Джессіка навіть не дослухала і, надувши губки, пішла в коридор.
— Я з вами, — підняв руку Вільгельм. — За Кодексом обов’язку, пункт 7: «Не залишай місію без підтримки».
— Я теж, — погодилась Ксеня, але одразу додала: — Але пам’ятайте, фінальна серія моєї мильної опери виходить. Якщо вона піде одночасно з вашими перестрілками, вибачайте, я вибираю серіал.
— Супер, — в’їдливо відповіла Шизука. — Значить, вирушаємо.
Вона на секунду зупинилась, глибоко вдихнула і додала:
— І так, Кейсі… звільнився. Подробиці після місії.
Робот глянув на камеру, що десь уявно знімала їх:
— Ви чули? Він звалив. А я попереджав, що глядачі будуть у шоці.
#6301 в Любовні романи
#158 в Любовна фантастика
#1185 в Різне
#484 в Гумор
Відредаговано: 02.10.2025