Історія Епсіліону та пролог

Раніше, колись дуже й дуже давно на Епсіліоні існувала лише одна раса людей. Та з часом деякі люди деградували перетворились крисоподібних істот. Крім **,саме так вони звуться, існують й інші дивні створіння, які живуть на інших островах і континентах – горгониди, мантиди та океаниди. Та річ у цій книзі не про них, бо головні – люди.

Дві тисячі років тому, на Епсіліоні існувала лише магія.Та на континенті Дагон почали розвиватися технології. Альтонці, жителі континенту Альтон, не сприйняли технології. Тоді була війна. Між магією та технологіями.

Важко сказати, хто переміг у цій війні. Та війна закінчилася миром та угодою. Альтон і Дагон з того часу існують окремо. Лиш кілька десятиліть тому дагонці й альтонці почали співпрацю. Магія нікуди не зникла з Дагону. Були люди, що досі користувалися нею. Спеціальні люди з Альтону мали виявляти дітей з великим потенціалом у магії і блокувати це потенціал. У той час, на Альтоні з’явилися нові технології. Вітряки й сонячні батареї почали виробляти енергію для деяких нових потреб Альтону, а саме для студій, де створювався матеріал для показу на кобутерах(опис і малюнок кобутера у 1 главі).

У головного героя є кілька імен. Особисте, яке дають батьки при народжені - Грегор, родове(призвіще) - Албані. А також божествене ім’я.

Та божествене ім’я дають Боги. І знають його лише Вони.

Голоний герой високий, світловолосий хлопець. Йому 24 роки( 18 по земному). На Епсіліоні люди ростуть і старіють повільніше, тож я буду писати у дужках вік по-земному.