Епохи закривавлене обличчя

Ліричний відступ

                        3

Дід Іван вдома. Дружина і внуки сплять. Поставив костур у дверях. Пішов на кухню заварити чай.

Дід Іван:

- Замерз. А, може, це мене морозить?

  І лізе  ж всяке в голову ото!

Немає справедливості? Виходить,

Її ніколи в світі не було!

         ( Намазує хліб маслом. Дістає ковбасу):

  • Тьху, знов купила ковбасу дешеву!

Резина. Та і масло – маргарин!

І все ж не голодуємо...

               ( Замислився. Говорить як до себе.)

А Сєва,

Наш депутат, привласнив магазин...

                 ( Жує.)

Його батьки були також партійні.

Дід у тилу під час війни служив...

А батько мій...

                       дійшов аж до Берліна.

Сім орденів. Контузії... А втім,

Яким не був героєм й патріотом, -

Що декому далеко до заслуг, -

А коли в щасті повернувся з фронту,

Потрапив швидко КДБ до рук.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше