Розділ 3. Риболовецький траулер

Другу добу поспіль на Чорному морі панував повний штиль. На небі не було жодної хмаринки. Навіть не виникало ані найменшого подиху вітерця. Здавалося, що світ навколо великого корабля просто таки завмер. Тільки лише змінювалися день із ніччю, та білий кільватерний слід поступово зникав далеко за кормою.

Кінець осені видався напрочуд теплим. На щастя, всі каюти, цехи, машинне відділення, стернова рубка та інші приміщення на риболовецькому траулері "Альбатрос" було обладнано системою централізованого кондиціонування, опалення та вентиляції повітря. Це давало можливість морякам зберігати працездатність навіть у найспекотніші й виснажливі дні.

Траулер майже не хитало на хвилях. Хоча Ілля не був схильний до нападів морської хвороби, але все ж таки працювати паяльником і ремонтувати чутливу апаратуру на монтажному столі, який ходить з боку в бік, було малоприємним задоволенням. Можна було випадково не тільки друковану плату пропалити, а ще й важливі електронні компоненти пошкодити. І де потім брати запасні радіодеталі посеред відкритого моря?

Звісно, за необхідності Іллі доводилося працювати в будь-яких погодних умовах і в будь-який час доби. Адже якщо на судні вийде з ладу важлива апаратура, то не буде не тільки улову, а ще й значно знизитися безпека судноводіння.

Ходова рубка "Альбатроса" була буквально начинена різного роду електронікою: сонар допомагав у пошуку риби, ехолот визначав глибину і рельєф морського дна, радар показував інші судна й берегову лінію, радіостанція тримала зв'язок із берегом та іншими кораблями з їхньої рибальської флотилії, апаратура контролю стежила за розкриттям і наповненням трала під час промислу. Навіть звичайний телефонний апарат міг зіграти дійсно ключову роль у корабельному житті, врятувати або ж згубити судно в критичній ситуації.

Вся ця апаратура перебувала у віданні Іллі. Як фахівець із радіоелектроніки, він був на судні справді людиною незамінною. У разі зламу будь-якого обладнання, від антени радара на щоглі до радіоприймача в каюті боцмана, від бормашини в медблоці до праски в пральні – завжди викликали Іллю. Тож сидіти без діла і нудьгувати йому майже не доводилося.

Кожен корабель сам по собі це плавуче місто, зі своїми традиціями, ритмом і укладом життя. Звичайно ж "Альбатрос" аж ніяк не був винятком. Він перебував у морі ось уже понад три місяці. Плавучі бази періодично доставляли йому паливо, провіант, прісну воду, промислове обладнання, запчастини та пошту. Рефрижераторні судна забирали в нього заморожений улов, виготовлені на траулері консерви, рибне борошно та риб'ячий жир.

Нещодавно "Альбатрос" узяв курс додому. Траулер повертався у свій порт приписки місто Одесу. Правду кажучи, Ілля вже навіть почав потроху забувати, який вигляд має суша. Життя на кораблі здавалося йому непорушним, зачаровуючи його своїм встановленим розпорядком. На судні було все, що тільки можна було собі уявити, для створення нормальних умов праці та відпочинку екіпажу, який проводив у морі довгі місяці. Команді надали зручні одномісні каюти, кожна з яких була обладнана ліжком, письмовим столом, стільцем, книжковими полицями, шафою й умивальником із дзеркалом.

На кораблі також були бібліотека, спортзал, басейн із забортною водою, пральня, перукарня, кімната відпочинку з рослинами й великою від палуби до підволоку кліткою з папугами. В окремому приміщенні знаходився кінозал. Фільми для перегляду за старою судновою традицією вибирали за алфавітом. Інакше, якщо дивитися в першу чергу тільки найулюбленіші кінотвори, то вони дуже швидко набриднуть. А так можна було день за днем переглядати всю суднову фільмотеку.

Була також на траулері своя майстерня, призначена для ремонту та обслуговування обладнання й агрегатів, які перебували на судні. У ній розташовувалося фрезерне, токарне, свердлильне та точильне обладнання. На верстатах було встановлено великі важкі лещата, а у висувних ящиках акуратно розкладено різний інструмент. По кутах були закріплені зварювальний апарат на візку і невеликий гідравлічний прес.

На судні був повноцінний медблок з амбулаторією, процедурною, рентгенівським кабінетом, операційною, зуболікарським кріслом та ізолятором на чотири ліжка.

Харчоблок складався із заготівельного, готувального та посудомийного відділень. Також на "Альбатросі" була невелика пекарня, де щодня випікали пшеничний й житній хліб, батони, булочки, пиріжки, рулети та печиво. Провіант зберігався в провізійних коморах і холодильних камерах.

Траулер був судном видобувно-переробного класу. Команда займалася промислом і перероблюванням чорноморської кільки, ставриди й хамси. На борту знаходилися обробно-заготівельний і консервний цехи, а також обладнання з виготовлення жиро-борошняної продукції та рідкого льоду.

Рибний конвеєр працював цілодобово, не зупиняючись ні на хвилину. Бригади матросів-обробників працювали не покладаючи рук, обробляючи та сортуючи улов. Робота, можна було сказати, кипіла, оскільки від завзятості всієї команди залежав успіх усього промислу загалом і те, чи отримають вони довгоочікувані премії, чи ні.

Готову продукцію у вигляді філе, консервів, риб'ячого жиру та рибного борошна зберігали відповідно в рефрижераторних та консервних трюмах, цистернах та бункерах. Асортимент консервів, що випускалися на судні, складався з:

● кільки обсмаженої в томатному соусі;

● ставриди натуральної з додаванням соняшникової олії;

● ставриди обсмаженої в томатному соусі;

● хамси обсмаженої в томатному соусі.

Та частина улову, яка не йшла в продукцію, називалася приловом. У тралі часто траплялися різні види чорноморської риби, які "Альбатрос" не переробляв, але їх без проблем готували на камбузі. Цьому екіпаж корабля був звичайно ж невимовно радий. Адже будь-яка різноманітність раціону харчування в довгому плаванні значно покращувала настрій та підіймала моральний дух усієї команди.

● ● ●

Сьогоднішній день почався зазвичай, можна сказати навіть буденно. Рано вранці задзвенів телефон. Іллю викликали в рибний цех відремонтувати борошномельну установку. Хлопець зібрався, вдягнув робочий одяг, захопив сумку з інструментами й вийшов на палубу.