Розділ 1. Глава 3

Настав день коронації і ніхто з дрібних жителів Енісе не очікував нічого. Ніхто ще не знав, що головне місце на престолі посяде Елізабет а не Аліс. Ніхто не знав, чого очікувати від найстаршої спадкоємиці престолу в день коронації її сестри. Ніхто не знав, що чекати від мачухи. А від Сари? Від самої Елізабет? Від гостей? Що буде – незнав ніхто.

День почався звично, як для дня коронації: всі в роботі і ніхто ні про що не задумуючись робить те, що має робити: прислкги виконують накази, гості потроху прибувають у палац, королівська сім'я готується до коронації.

Настав час коронації. На Елізабет була сіра дамастова сукня, прикрашення тканими узорами срібними нитками. Сукня прекрасна, елегантна з пишними рукавами, королівські сережки прикривало густе довге блондинисте волосся зібране зверху двома кісками. 

Елізабет вийшла на великий балкон типу п'єдесталу.

Це була урочиста мить. Але що могло її зіпсувати? Тільки рідна сестра. Вона трішки запізнювалася, і доки її не було, придворні слуги доперфекціонізовували останні деталі. Тут до гостей вийшла Аліс. У червоній сатиновій сукні, що була обрамлена шовковими, ледь прикриваючими плечі, рукавами такогож криваво-червоного кольору та прикрашена по краях діамантами. Волосся було зібране в низький королівський пучок, а на обличчя спадали деякі пасма.

Від вигляду Аліс у всіх аж дух перехоплювало.

– Як ти посміла перевершити мене? – прошепотіла Елізабет до Аліс. Але їх розмову перервав батько.

– Шановна громадо! – король почав промову. – У цей прекрасний день коронації я маю повідомити вам важливу новину. Ми з родиною радилися і вирішили, що престол посяде молодша спадкоємиця Елізабет. При цьому Аліс займе головну воєнну посаду в Енісе...

Виникло багато запмтань: "Принцеса – воїн?", "Чому Елізабет?", "Вона ще замала..."...

Почалася церемонія коронації.

Старий чоловік, коронатор, з довгою бородою узяв корону в руки і урочисто поклав на голову Елізабет.

Залунали гучні оплески гостей, а Елізабет сіла на трон.

– Я відчуваю таке піднесення. – сказала вона Аліс. – Мені шкода, що ти не будеш на моєму місці. Це так прекрасно. – вона усміхнено дивилася на гостей. – Я така щаслива! А ще сьогодні буде бал. Неймовірно!