Пролог. Магія

Чарівний світ. А в ньому королівство Енісе – чарівна держава. Король і Королева-мачуха, дві рідні сестри, батькові доньки, сестри по матері і по батьку – Аліс та Елізабет, і зведена сестра, донька мачухи – Сара.

Загалом: рідні вони, чи ні, а всіх пов'язував родинний штамп – прізвище Енісе. В жилах короля і його двох рідних доньок тече кров від прапращуріа Енісе, а королеву-мачуху та Сару щастя коронувало прізвищем.

Аліс Енісе мала ясні блакитні очі та світле, майже біле волосся. Батько-король виховував Аліс, як воїна. Вона вміла битися на мечах,  вправно стріляла з лука та прекрасно фехтувала. Батьку-королю вдалося з дитинства загартувати характер Аліс. Сама ж, уже дев'ятнадцятирічна Аліс і досі не розуміла,  навіщо їй це,  але вірно підкорялася батькові. Вона була мила, щира і добра, але дуже обережна.

На відмінну від Аліс, її молодша на два роки сестра Елізабет (або як її кликали Еліз) жила в "парникових умовах". Її ніби вирощували для панування в Енісе, так, ніби вона, а не Аліс у 20, мала посісти головне місце на престолі. Елізабет зовнішністю була достоту така ж, як Аліс, тільки з зеленими очима. Вона була володаркою ніжної усмішки, проте характер у неї, м'яко кажучи, жахливий. 

Сара, на відмінну від свої старших сестер була брюнеткою,очі у неї були яскраво-сині і ось, чим вона виділялася. Вона була лише на декілька місяців молодшою від Елізабет. Сара була доброю, але виховання матері забороняло їй це показувати, а хитрість навпаки – виставляти на показ.

Батько повчав своїх доньок:

— Нізащо не ходіть в Магічний ліс. Там небезпечно. Маналь, володарка лісу, вона добра, але її сили можуть нашкодити вам. Чи Заблуда заведе в саму гущавину і спробуй тоді вибратися. А якщо зустрінете сестер Заріне, володарок ночі, з лісу можете не вийти. В Магічному лісі багато магії, вона може бути небезпечна, якщо не вміти нею користуватися.

– А якщо ми навчимося нею користуватися? – запитала Елізабет. – Тоді вона не буде нам небезпечною?

– Магії взагалі краще не навчатися. Ми не магічні істоти, що народжуються з магією в крові й серці. Ми не наділені магією і ми до неї не звикли. Здавна магічні істоти жили в Магічному лісі, а ми - люди  на околицях лісу, де нам не має небезпеки від магії, де вона нам не нашкодить. Магія надто протилежна нам, щоб ми могли нею користуватися. Це не змінити...

***

Магічний ліс розташовувався в самому серці Енісе. Там жили і феї, і ельфи, і якісь інші магічні створіння. А ними опікувалась Маналь – зеленоока володарка лісу. Маналь була добра. Але лише до тих, кого вважала безпечними для лісу. Заблуда (на вигляд звичайна дівчина) ходила краяви лісу, приманюючи перехожих і заганяючи їх в саму гущавину. Там і до сестер Заріне недалеко. Володарки ночі вправно всіх зачакловували.

Сама магія текла з чарівного глечика в самому серці лісу, на галяві, зверху закритою гілками дерев. Ліс спочатку був звичайний, як і усі, але незрима сила відкрила глечик з магією і магічні істоти – добрі й злі – заселили ліс, який згодом прозвали магічним.