Авантюра життя. Розділ 24.

— Алло! Слухаю, татку, — відповів Сашко, увімкнувши гучний зв'язок і поклавши телефон на робочий стіл.

​— Привіт, Сань... як ви там з Еммою? Ще не сходите з розуму в тій печері? Вже два роки там ховаєтесь... — пролунав із динаміка голос Анатолія.

​У його інтонаціях виразно бриніли нотки втоми, глибокої тривоги і легкого страху. Син, який за цей час помітно подорослішав, миттєво це вловив.

​— Тату... що сталося? Мене не обдуриш, я ж відчуваю, що щось негаразд. Поділишся?

​— Хм... від тебя нічого не приховаєш. Ти виріс. Як же ти виріс, сину... — Анатолій важко зітхнув. — Над нашим «Астро» продовжують згущатися грозові хмари. І я не впевнений, що цей шторм ми з вами переживемо.

​— Тату, давай швидко розповідай, що сталося, не тягни коня за гриву! — нетерпляче випалив Сашко, підійшовши ближче до телефона.

​Власник «Астро» витримав коротку паузу, збираючись із думками, і продовжив:

— Я навіть не знаю, з чого почати. Справи йдуть кепсько. Почну з фінансів. Після судового процесу минуло вже багато часу. Корпорації, які раніше купували у нас послуги для регулювання резонансу енерголітних генераторів, скоро самі розроблять потужні штучні інтелекти. Наш дохід суттєво впаде. Але це пів біди. Через нашу затяжну «війну» з Комітетом інші великі гравці починають триматися від нас осторонь, щоб зайвий раз не провокувати урядовий апарат. До вильоту на Марс і повного завершення космобази залишилося приблизно півтора-два роки. Усі хочуть замиритися з Комітетом, щоб успішно освоїтися на новій планеті. Сімдесят відсотків усієї космобази підконтрольні планетарному уряду. Думаю, не треба пояснювати, що нове марсіанське місто будуватиметься саме за їхніми технологіями, і таким компаніям, як «Астро», там будуть далеко не раді...

​— Ви хочете сказати, що нам узагалі ніяк не вирватися з-під їхнього гніту і вони нас просто додушать? — стурбовано втрутилася в розмову Емма.

​— Я на дев'яносто відсотків упевнений, що «Астро» доживає своє останнє десятиліття, — глухо озвався батько. — І саме тому я хочу обговорити з вами, що ми робитимемо далі. Ви — мої найрідніші люди, і тільки вам я можу довіряти на всі сто відсотків. Навіть Льоша... навіть йому я вже більше не вірю.

​— Ти таки сказав це вголос, тату, — серйозно кивнув Сашко, переглянувшись з Еммою. — Я ще тоді, коли дізнався про Емму і «КосмоТех», думав: як так сталося, що Сергій Сергійович послухав Олексія, а не ректора інституту, який рекомендував Емму на роботу? Вони явно задумали усунути «Астро» з її допомогою, хай і не напряму.

​— Ти дійсно навчився прораховувати кроки... — у голосі Анатолія почулися гордість навпіл із гіркотою. — Я хотів був відправити Олексія з вами на Марс, але тепер сильно вагаюся. Він став надто ненадійним персонажем. Зараз я можу покласится лише на тебе, Сань. Нам потрібен чіткий план дій.

​У цей момент роботизоване тіло Хоуп, що стояло поруч із підлітками, зробило крок уперед. Шість її оптичних датчиків сфокусувалися на телефоні, і вона заговорила своїм новим, злегка вібруючим голосом прямо в мікрофон пристрою:

— Доброго дня, Анатолію. Як поживаєте? Можу я взяти участь у вашій розмові?

​— Гха... кхгх... — на тому кінці дроту чоловік аж закашлявся від несподіванки. — Хоуп?! Це ти? Звичайно... звичайно, можеш.

​— Поки ви з Олександром розмовляли, я глибоко проаналізувала ситуацію і змушена підтвердити ваші побоювання, — чітко карбувала слова Робохоуп. — Враховуючи поточні вектори, Комітет розглядає вас і корпорацію «Астро» як небезпечний прецедент. На вас чекає фізичне знищення. Єдиний сценарій, за якого я бачу вихід — це пошук союзників та силовий конфлікт на Марсі.

​— Силовий конфлікт? Що ти маєш на увазі? — стривожено перепитала Емма, хоч і здогадувалася про відповідь.

​— Збройне протистояння. Тільки це вбереже «Астро» від повного краху, — беземоційно констатував ШІ.

​— Я вже думав над цим... — зітхнув Анатолій Петрович. — Але ми ледь нашкребли ресурсів для арахнідів. Як ми збираємося захищати нові шахти?

​— Ти про останню партію енерголіту? Це не для арахнідів, тату! — з азартною посмішкою заявив син.

​— А для чого тоді стільки каменів? Що ти знову придумав?

​— Ага, цікаво?! Тоді слухай! Хоуп уже відтворила п'ятдесят штук сервоприводів. І ми можемо штампувати їх тепер у необмеженій кількості!

​Сашко не встиг закінчити думку — батько перебив його напівслові:

— Що ти сказав?! Ви самі виготовляєте сервоприводи? Це ж найголовніша, найскладніша деталь у будь-якому роботі! Просто фантастика!

​— Не поспішай, тату. Так, ми їх виготовляємо. Точніше, Хоуп їх штампує на наших станках. Вони на порядок менш технологічні за оригінальні фабричні зразки, але все-таки на голову вищі за будь-які роботизовані технології минулого. З ними Комітету точно доведеться рахуватися, — поспішив уточнити хлопець.

​— Та все одно... — розчаровано пробурчав Анатолій. — Якщо порахувати по каменях енерголіту, які я дістав, то його вистачить максимум на шістдесят роботів. А цього критично мало для війни.

​— Не поспішайте з висновками, — знову заговорила Робохоуп, підійшовши ближче до столу. — Розрахунок у шістдесят одиниць вірний лише в тому випадку, якщо робити кожного робота з повноцінним енерголітним генератором, перетворюючи їх на ходячі зарядні станції. Але за моїми розрахунками, один такий робот-генератор здатний забезпечувати стабільною енергією ще півтора, а то й два десятки інших роботів, просто заряджаючи їхні місткі батареї. Якщо у кожного гуманоїда з генератором буде двадцять союзників на акумуляторах, наш невеличкий загін із шістдесяти машин розшириться до тисячі або навіть тисячі двохсот роботів. А це вже серйозна армія. Єдині питання, які залишається вирішити — це озброєння та прихована доставка на Марс.

​— З доставкою на Марс проблем виникнути не повинно, — помітно підбадьорившись, промовив Анатолій. — Комітет не посміє проводити тотальні обшуки наших вантажів на Землі. Суспільство зараз ретельно стежить за їхньою політикою і серйозно занепокоєне узурпацією влади та технологій. Аот на Марсі... це буде ще та задачка. Вирватися з-під спостереження спецслужб, таємно вивезти машини з космобази і розподілити роботів по шахтах для самозахисту — поки не уявляю, як це провернути. А щодо зброї... Якщо ви примудрилися скопіювати сервоприводи, то у мене для вас є кілька справжніх смаколиків. Впораєшся з ними, Хоуп?