Втеча. Розділ 19.

— Я розумію твоє занепокоєння, Льош. Проте не потрібно гарячкувати. Якщо ці юні зірвиголови змогли розкопати стільки інформації про твою діяльність, то із ресурсами Комітету два інші кораблі вже також виявлені, скоріш за все.
— Я розумію... — сказав Олексій і відвернув голову трохи вбік, роздумуючи над чимось.
— Нам же не потрібно продовжувати мої дослідження саме на кораблі, — заявив Сашко. — Нам достатньо десь залягти на дно, а потім, безпосередньо перед вильотом, перенести «Хоуп» і обладнання.
​Поки всі перебирали в голові різні сценарії, лунав звук дзвінка Олексієвого телефону.
— Не зрозумів... Анатолію Петровичу, дзвонить гендиректор «КосмоТеху» по захищеній лінії.
— А це вже цікаво! На гучний зв'язок його! — сказав Анатолій.
— Слухаю вас уважно, Сергію Сергійовичу! — піднявши трубку, сказав Олексій. — Чим зобов'язаний вашому неочікуваному дзвінку?
— Не будемо витрачати час на формальності, Олексію Федоровичу. В нас його не так багато. Я хоч і розсерджений на вас через дезінформацію відносно тієї дівчинки-програмістки і є вашим прямим конкурентом, але, незважаючи на це все, я не хотів би втрачати таких потенційних союзників, як ви.
— Що ви маєте на увазі? — запитав Льоша.
— Не буду ходити колами і визнаю свою провину в спробі шпигування за вашою Еммою, за що і приношу вибачення. Але зараз ми виявили, що на вашому кораблі відбувається щось дивне, а саме — перекодовується сигнал наших передавачів. Якщо навіть ми це виявили з нашими скудними ресурсами, то Комітет явно вже підготував щось серйозне.
— Чого ти хочеш, хитрий старий лисе? — перервав їхню розмову Анатолій.
— Що? Я так і знав, що ви зараз не онуків обговорюєте... Ахахах... Я маю ділову пропозицію. Переїжджайте в нашу секретну лабораторію, а натомість я хочу алгоритми вашої програмістки...
— Стара свиня... — пробурмотіла Емма, явно спеціально заголосно, щоб той почув її.
— Яка невихована! Минулого разу ти була стриманіша, коли ми розмовляли.
— Я краще відсиджу термін у в'язниці, ніж буду допомагати такій свині, як ти!!! Мало того що мого однокласника підговорив до шпіонажу, так іще й наші технології хочеш на халяву... Я не здивуюся, якщо це ти і злив нас Комітету, щоб створити умови для шантажу... — випалила дівчина.
​Всі присутні здивовано переглянулись, явно не очікуючи від тендітної дівчини такого холодного і водночас різкого розрахунку. Після кількасекундної паузи нарешті Анатолій заговорив:
— Щире «дякую» вам за запрошення, але я вимушений відмовити вам, Сергійович.
​Сказавши це, Анатолій мовчки кивнув Олексієві, і той відразу розірвав зв'язок. Щойно він хотів заговорити, в залі пролунав голос ШІ:
— ТРИВОГА, повторюю, тривога. З кількох різних напрямків до нас прямують кілька транспортних засобів силових структур Комітету!!!
— Тату, що нам робити? — запанікував Сашко.
— Без паніки! Сань, скільки арахнідів готові до роботи? Скільки їх на ходу?
— Ну, арахніди готові всі! Ти що, не дивився на позавчорашні звіти, що я тобі скидав? — запитав хлопець.
— Не час для запитань!!! Готуємо переїзд!!!! Сашо, організуй перевезення металоскелета, всіх прототипів енергогенераторів і ядра «Хоуп»!!!! Вантажте все в арахнідів «Лого». Всі сервера з інформацією теж забирайте! Під космодромом іде стара шахта метро! А через два кілометри вона розгалужується в усіх напрямках міста!!!! Решту арахнідів використайте для заплутування слідів!!! Не забудьте про сервоприводи, що залишились!!! Нам потрібно по максимуму замести сліди!
​Молоді люди відразу кинулися по лабораторії, поспіхом збираючись покинути корабель і космодром.
— «Хоуп»! Ти чула Анатолія Петровича? Негайно активуй арахнідів!!! Тимчасово перенось своє ядро в арахніда «Лого» і під'єднуйся до його енергогенератора!!! За тобою — координація всієї операції! Не підкачай, рідненька! — схвильовано скомандувала дівчина, дивлячись на голографічний екран серверної корабля.
— Запит прийнято, Еммо! Починаю евакуацію! —
​Після цих слів усі енергогенератори арахнідів запрацювали, і вони по одному почали покидати корабель, вивозячи на собі всі напрацювання наших юних науковців!
— Процес евакуації запущено! Пропоную задіяти арахнідів-шукачів для пошуку місця для тимчасової бази. Покинуті станції метро частково могли би підійти, але я настійно рекомендую збудувати підземну базу за межами міста! Арахніди «Діггер» і «Лого» чудово підійдуть для цієї роботи!
— Дій на свій розсуд, «Хоуп»! Головне — не попастися Комітету.
— Прийнято, Еммо. Надішлю перший звіт через добу і чекатиму подальших вказівок.
​На все про все було витрачено не більше чотирьох хвилин. Всі арахніди покинули космобазу через вентиляційні шахти настільки швидко, наскільки це можна було уявити.
​Олексій ще встиг сісти біля стола серверного відділу і закурити, а Анатолій з посмішкою та азартом в голосі заговорив до всіх присутніх:
— Я думаю, що нам потрібно чудово перекусити!
​Із цими словами всі сіли за стіл і тільки хотіли продовжити трапезу, як у корабель увірвалися спецпризначенці Комітету. Всередину зайшла слідча комісія з трьох людей.