Нові обставини. Розділ 16.

Після кількох хвилин очікування шлюз корабля знову відчинився, і до компанії завітав нашвидкуруч запрошений Олексій.
— Отже, я був правий, Анатолію Петровичу? Ці юні монстри інтелекту таки пронюхали про нашу прослушку? — заговорив гість із порогу, наближаючись до присутніх.
— Я здивований не менше за тебе, Льош... Сподіваюся, ми розберемося в цьому непорозумінні якомога швидше. Поясни, будь ласка, їм увесь наш план, бо ці «слідчі» вже розкопали на тебе компромат і відстежили всі твої фінансові операції, виявивши будівництво двох інших кораблів.
— Що?! Нічого собі... Я навіть не здогадувався про це... Прослушка показувала, що він увесь тиждень займався арахнідами... Це витівки вашого нового ШІ? — випалив Олексій, із подивом слідкуючи за виразом обличчя Емми. Вона увесь цей час мовчала, лише зрідка відповідаючи на питання.
​— Це розслідування — моя ініціатива! — сказав Сашко, заступаючись за Емму. — І я розпочав його, щойно Хоуп виявила вісім ваших передавачів.
Зависла секундна тиша, після чого Анатолій зірвався зі стільця, а Олексій підійшов до Сашка впритул, в унісон поставивши питання хлопцю:
— Вісім передавачів?!
Вони перелякано переглянулися, після чого батько перепитав сина:
— Саню, ти впевнений? Їх вісім? Ми з Льошою встановили тільки чотири!
​Сашко впевнено кивнув, після чого настала ще триваліша пауза. Було зрозуміло, що всі присутні — далеко не дурні й миттєво почали обдумувати план дій. У цей момент Емма зрозуміла, що саме час показати Сашковому татові, що вона — не маленька дівчинка, а серйозний науковець із гідним інтелектом.
— Хоуп!
— Слухаю, Еммо.
— Ти можеш відстежити сигнатуру сигналів «жучків» для виявлення кінцевого отримувача? Мені необхідно знати, хто за нами ще стежить! Це надзвичайно важливо!
— Ви підтверджуєте дозвіл на незаконні дії щодо добування потрібної вам інформації?
— Так! Розкопай усе, що зможеш! Пріоритет — на невидимість твоїх дій. Ніхто не має знати, що ти під них копаєш!
— Зрозуміло. Запит прийнято. На виконання завдання потрібен час. Будь ласка, очікуйте.
​Усі присутні чоловіки, окрім Сашка, були вражені рішучістю дівчини. Де й поділася та сором'язлива особа. Анатолій глянув на сина з неприхованим подивом в очах.
— Саню, ти знайшов собі неймовірну дівчину. Рішучості їй точно не позичати...
Молоді люди одночасно перевели погляд один на одного і в унісон з посмішкою сказали:
— Так, мені дуже пощастило.
Цей простий, наповнений теплом момент неабияк розрядив обстановку і водночас змусив мозки всіх присутніх працювати на максимумі. Першим тишу порушив Олексій.
— Анатолію Петровичу, хто б не був наш шпигун, я думаю, що кожна хвилина дорога. Потрібно терміново приймати якісь рішення.
Чоловік мовчав, усім своїм виглядом показуючи, що детально обдумує інформацію. Аж раптом тишу порушив сам ШІ без команди:
— Еммо, дозволите висловити свою думку, поки збирається інформація?
Від несподіваного запиту ШІ всі здивовано переглянулися.