Хакерське лігво. Розділ 3.

-аллоооо. Пані Емілія? Карету подано! Їдемо десь посидимо і обговоримо нашу домовленість?! 
- домовленість!?... я тобі нічого не обіцяла на сьогодні! Ти сам собі щось вирішив і кинув трубку не давши мені вставити ні слова!!!
- фу такою какахою бути! Виходь давай! Я столик в ресторані замовив. Посидимо, гарно пообідаєм!
- йшов би ти лісом, романтик чортів!! В мене часу немає з тобою по ресторанах ходити. Якщо хочеш то заходь до мене в квартиру. Якщо ні то й котись на всі 4 сторони...
- амммммм.... я зрозумів. Яка в тебе квартира? 
- першийпід'їзд, перший поверх, перша квартира справа!!!! - ту ту ту ту ту.....
- ти ба!?... кинула трубку... вогонь баба!!! Точно женюсь на ній!!!! Таааак. Добре. Треба поспішати.
Молодий чоловік підійшов до свого водія, перекинувся із ним кількома словами і покульгуючи на протез поспішив до під'їзду де жила дівчина. Кілька маніпуляцій з домофоном і ось він уже перед її дверима. 
- цікаво, яка вона вдома? Мабуть в рожевій піжамі і вся квартира обложена м'ягкими іграшками. Ууууххх... як же цікаво.
Тук тук тук... хлопець постукав у двері і з цікавістю очікував свою красуню. Серце завмерло, дихання стало перервисте, в горлі пересохло. Десятисекундне очікування тривало як вічність. І врешті решт двері відчинились...
- заповзай, франкенштейн одноногий...
- Ем... Е... Ема? Це ти?
Шокові хлопця не було межі... перед ним стояло дівчисько в сведрі з капюшоном чорного кольору і спортивних штанах. Рукав лівої руки був заправлений всередину сведра. А з під капюшона виднілися темнокарі очі під якими вже почали з'являтися мішки через недосип. Лише волосся було приведене в порядок і заплетене в довгу русяву косу. Але це був лише початок шокової історії... пройшовши всередину однокімнатної квартири він аж оторопів? Вся обитель  була поснована комп'ютерними кабелями. Всередині кімнати стояв довжелезний стіл в центрі якого стояв той самий квантовий ноут що був під'єднаний до локальної мережі квартири. Під столом були виставлені системні блоки звичайних ком'ютерів, і пієднані до моніторів що були закріплені на стіні за столом. Єдине вікно в кімнаті було закрите рулонною шторкою з товстої цупкої тканини що не пропускає денне світло з вулиці. З іншої сторони кімнати стояв звичайний стіл на якому димів гарячий паяльник і валялись комп'ЮТЕРНІ ЗАПЧАСТИНИ. І залишалася лише стежечка по якій наша хакерша каталась на колісному комп'ютерному кріслу.
- Що це за прикол? Ти взалі спати де лягаєш? Ти геть ніколи не спиш? Так же і скопититись можна на раз два... ти чим думаєш притрушана!?...
- ой та ладно тобі... сплю я на кухні на розкладушці, а з більшою половиною старих компів я скоро розтанусь завдяки твому подарунку. От тільки цю нічку я явно не доспала... стільки всього хотіла спробувати що втратила лік часу. Так чого ти припхався сюди? По моєму ми з тобою все обговорили. Я створюю ШІ, а ти обсипаєш мене грошиками по самі... ну ти зрозумів.
- мдаааа.... квартирка явно для тебе малувата... я якраз хотів це з тобою обговорити. Через місяць буде готовий мій корабель, на якому я буду встановлювати обладнання. Мені потрібна буде твоя допомога в плануванні лабораторії. В мене є певні думки по цьому приводу, але потрібен свіжий погляд зі сторони. Заодно дізнаєшся сферу моєї діяльності.  Ти для моєї лабораторії ШІ створюватимеш. 
Коротше кораблі на космобазу будують не далеко від твого універа. В моєї сім'ї там є нерухомість. Можеш вибрати собі якусь квартиру. За оренду і комунальні платити не треба. Всіма необхідними ресурсами я тебе забезпечу. Навіть домогосподарку найму. Судячи з твоєї нинішньої квартири вона тобі явно пригодиться.
- а ти вмієш до дівчат підкочувати! Тепер дивлюсь на тебе і розумію, що не такий ти вже і противний. Я з радістю прийму твою пропозицію, але не до кінця розумію що за ШІ від мене потрібен. Коли ти введеш мене в курс справи? Мені вже до роботи руки чешуться!
- не противний!? То ти згодна за!?......
- ні за кого я не вийду!!! Ти що сліпий?! Після того як побачив мене у всій красі і узрів мою "хазяйновитість" тебе від мене ще не нудить? Давай покищо по роботі все!!!! По роботі!!!!!
- покищо?!!!... та ти мене щойно окрилила до кінця життя!!!!
- ага ага.... і якщо ти далі будеш фігнею страждати то воно буде в тебе не довгим... будеш нести якусь єрись - сама придушу особисто!!!! Зрозумів?!
- таки не прогадав з вибором!!!! Ти моя богиня!!!!!
- та заткнись ти вже нарешті і давай обговоримо що має виконувати ШІ і який в тебе напрямок досліджень?
  В хлопця з обличчя зникла дитяча посмішка. Він за кілька секунд посерйознішав до невпізнанності. Дістав портативний комп'ютер з голограмним проектором найновішого покоління. В Еми ледь щелепа не відпала від подиву. Але перебивати не стала бо побачила як той загорівся ідеєю і стурбовано почав свою розповідь.
- дивись сюди. Це багатовимірний макет корабля. Мені потрібно розмістити свою лабораторію таким чином, щоб по дорозі до марсу я міг ставити експеременти на каменях енерголіту в частині лабораторії. Решту обладнання краще буде зробити самим з марсіанського металу. ШІ тобою створений матиме завдання керувати роботами шахтарями, експеремантальні моделі яких я вже створив, а також маніпуляторами всередині лабораторії. Адже напряму працювати з енерголітом без належної очистки відразу небезпечно... хто його знає які мікроорганізми ми можемо відкопати в глибинах марсу. А також ще кучу завдань має виконувати. Коротше мала... цей штучний інтелект має бути ледь не божеством!!!
- тьфу ти... раз плюнути!!! Коли ти кажеш буде готовий кораблик?
- приблизно через місяць. Максимум півтори. 
- за півтори місяці ШІ буде готовий! 
- слухай не приколюйся з мене!!! За місяць програмісти командою великі сайти роблять, а ти хочеш ШІ найвищого класу за місяць забадяжити?! Це не реально!!
- послухай мене дитятко!!! Я за не повну добу на твому подарункові таких чудасій начудила, що вся корпорація твого батька не опрацювала би стільки інформації за пів року. Мій новий метод програмування виявився навіть ефективнішим ніж я думала!!!!! Математичний алгоритм, який я придумала дозволяє ШІ писати самого себе. Можеш покластися на мене. Все буде чікі-пукі!
От тількиии...
- що от тільки?!... не лякай мене...
- потрібні будуть сервера для зберігання гігатонн інформації... 
- ахахахахха це все входить в планування корабля. Він буде готовий через місяць!!!!
- класнооооо!!!!! Тоді через місяць я переселяюсь в твій корабель!!!!
- в сеенсі "в корабель"? Ти геть здуріла?...
- ну от дивись... в кораблі всеодно мають бути каюти персоналу. Буду жити на кораблі і заодно зможу підкинути пару ідей по оптимізації простору житлового... а щодо ШІ, то я справді трохи загналася... за місясь зможу створити тільки заготовку і продумати алгоритм кодування...
- як би тобі сказати... там буде тільки три каюти, а не як на решті кораблів по вісім... решту простору я займу лабораторією.
- слухай Саш? А експеременти твої з енерголітом не небезпечні? Адже на скільки я розумію, це кристали енергії, а енергія може виходити з під контролю. Особливо не вивчені властивості насторожують. А в відкритому космосі, це може коштувати життя не тільки тобі ,а й багатьом іншим людям, що будуть жити на космобазі разом з тобою.
- не переживай... що я тільки вже не чудив з тими кристалами і можу запевнити що вони абсолютно безпечні!
Молоді люди загорілися розмовою і навіть не помітили як день почав закінчуватись. Обговорювали купу ідей, спростовували і підтримували ідеї один одного, що видавав їх молодий мозок одну за іншою. Перемістилися на мікроскопічну кухню де стояв маленький кухонний стіл, холодильник, маленька електична плита з духовкою, а під столом була складена розкладушка на якій спалаа наша господиня. Приблизно біля 11 години вечора пролунав дзвінок від водія і поки наш герой взувався, то Ема відрубалася просто за кухонним столом. Сашко розклав розкладушку, поклав втомлену дівчину і вкрив теплою ковдрою, що явно могла бути старшою за саму дівчину... 
- дякую тобі... за все... якби не ти...
Юнак покинув квартиру так і не договоривши. А втомлена дівчина залишилась солодко спати на розкладушці на кухні, так і не підозрюючи, які пригоди її чекатимуть в майбутньому...