Розмова з батьком. Розділ 2.

-Тату привіт. Як ти там?
- ооооо... Олександр Анатолійович власною персоною!!!! Чим зобов'язаний вашому дзвінку?
- та тут така штука вийшла... я не знаю як тобі сказати... трохи мабуть вже замучив тебе грошовими вимаганнями... 
- ой ну що ти. Все добре! Скільки сотень тисяч баксів на цей раз тобі потрібно? Ти коли вдарився в науку, я пообіцяв що буду вкладатись в твої досліди по повній. А то думав що не вишкребешся з депресії після смерті матері...
- тат... давай не будем про це... ти ж знаєш що це я винен в тому ,що мама нас так рано покинула...
- дати б тобі по кумполу трохи, та через телефон не можу. Ми трохи відхилились від теми. Скільки грошей тобі потрібно?
- на цей раз я хотів би попросити не тільки гроші тат... я не знаю чи ти підтримаєш мене цього разу.
- ой давай вже не тягни кота за вуса. Що цього разу?
- я багато чув про колонізаторів і про енерголіт... і хотів би дослідити ці марсіанські камені.
- тьфу ти!!!! Це не проблема! Ввечері енерголіт буде в твоїй домашній лабораторії.
- та ні тат... ти не зрозумів. Я хотів би вивчати його прямо там, на місці. На Марсі...
Зависла тиша... Сашковий батько глибоко вдихнув і через кілька секунд повільно видихнув повітря...
- Сань... ти добре подумав? Космос це не іграшки. Ти остання моя рідна людина в цьому світі. І якщо з тобою щось станеться я цього не переживу...
- і ось тут починаються фінансові питання!!!! Твої підлеглі проговорилися, що на основі двох вдалих минулих висадок на марс і створення першого повністю автономного марсіанського міста, ви почали проектувати нову космобазу на мільйон людей...
- стоооооп стоп стоп!!!! В мене погане передчуття!!! Куди тебе приведе твоя безмежна наглість? Схаменися юначе!!! Тобі ще тільки 17 рочків. Який Марс? 
- нуууууу... по перше майже 18!!! Подруге космобаза на етапі проектування тільки і зможе вилетіти до Марсу років так через 5. Не менше. А по третє такій людині як ти просто нічого не коштує купити маленький космічний корабель-лабораторію свому улюбленому синочку.
- ах ти ж хитрожопий засранець! Ти що собі таке придумав? Припух там чи що? Ти знаєш скільки це мені буде коштувати?
- приблизно 985млн. доларів для облаштування корабля, що залишився з минулої дослідницької місії, при умові що на борту будуть і квантові комп'ютери для обрахунку моїх експериментів.
- ой щось мені підказує що ти мені щось не договорюєш синочку мій дорогенький? Ти ж повинен розуміти що для квантових комп'ютерів потрібен хазяйський такий жирний штучний інтелект... а такого тобі я точно не зможу дістати. ШІ такого рівня контролює уряд. І якщо я спробую його дістати, то мене точно чекають комфортабельні апартаменти в тюрмі... не думаю що зможу тобі допомогти...
- не сци татку мій сивочолий... ахахах... а то ще більше посивієш... ахахаха... я все вже продумав! Пам'ятаєш я тобі розповідав про дівчинку без руки, з якою познайомився в лікарні після аварії. Вона студентка національного інституту програмування. А ректор цього інституту заявив на пресконференції що ця дівчинка, точно є генієм своєї сфери і точно переверне світ програмування догори дном. Так от я досі з нею спілкуюся і думаю що зможу її заманити в твою корпорацію.
- ех Саша Саша... ти думаєш це іграшки? Видерти місце під корабель на космобазі, домовитись щоб вашу команду взяли на іншу планету. А потім, якщо нічого не вийде що я буду робити?
- ой блін... як мала дитина чесне слово... продасиш його уряду тай все... з руками й ногами відірвуть, і щоб команду нову знайти політ відтермінують. Все буде чотко бать не сци!
- я так зрозумів що та дівчинка тобі запала в душу чи що? Є багато інших дівчат, зі всіма частинами тіла...
- так тату перестань... в мене теж ноги немає і що я не людина тепер? Тобі було б добре якби про твого сина таке говорили? Та й люблю я її вже давно і без тями! 
- опустив очі до землі і притих, оскільки ще ніколи не розказував такого свому батькові. Стало трошки соромно, але набрався хоробрості і продовжив.
- це вона поставила мене на місце після смерті мами... це вона показала мені що таке сила волі... вона мій світ... моє все...
  Старий трохи закашлявся від таких дорослих слів від свого чада, адже цей малий балабол ніколи так серйозно ні про що не говорив...
- грець з тобою! Якщо вона тебе в люди виведе то я тільки за... організовуйся , а я почну підготовку юридичної частини...
- ууурррраааа!!!! Татуууу... ти зе бест!!!! Я в тобі не сумнівався!!!
- ей ей ей... юначе!!! Тримай себе в руках!!! Ти маєш напрацювати план корабля свого!!! Розміщення лабораторії, і решти всякого добра для зручностей.
- хах!!! У мене вже все готово! Скидаю тобі в приватні!! Чао.... 
- яке чао?... алло? Аллоооооо? От засранець малий!! Кинув трубку... та й грець з ним! Потрібно йти на нараду. Потім обговоримо деталі. Заодно проведемо час разом...