Частина 3

Темрява густа, важка, липка, як смола. Жодного звуку. Навіть власного дихання не чути, а тиша давить на вуха, ніби зсередини.

Десь у глибині мене ворушиться біль: глухий, повільний, в’язкий. Не гострий, радше як слабкий струм, що проходить крізь усе тіло. Плече, шия, потилиця. Холод просочується в шкіру, як вода крізь тканину. Камінь під спиною вологий і слизький.

У роті досі металевий присмак, наче гризу дріт.

– Дихай…

Короткий вдих, хрип, видих, судома. Повітря проходить, але боляче. Разом із ним приходить запах землі, пилу й вогкості.

Один палець ворухнувся й знову завмер. Ще раз. Цього разу здригнулися два. Долоня сіпнулася повільно, наче тоне у глині, рука здригнулася, і тіло відповіло тремтінням.

– Живий?..

Серце відгукується слабким поштовхом. Ще одним.

Так… живий.

Пробую поворухнути ногою, і біль проходить хвилею від стегна до скронь, різко, гостро. Зуби стискаються, але звук не виходить.

– Спокійно… повільно…

Ще раз. Рух плечем, потім спиною. Хребет хрустить, і тіло повертається до мене, як старий двигун після зими.

Пробую відкрити очі. Майже нічого не змінюється. Десь збоку ледве сіріє слабка пляма світла.

Краплі десь поруч.

Кап… кап… кап…

Звук ритмічний, стабільний, єдиний орієнтир у порожнечі.

Пробую підвестися на ліктях. Руки ковзають по вологому каменю, тіло важке, чуже. Новий спалах болю змушує завмерти.

Очі потроху звикають, і простір навколо починає набувати обрисів.

Кам’яна стеля, нерівна, з тріщинами. Від стін тягне затхлістю й вологою.

– Де я?..

Гроза. Блискавка. Арка. Падіння… і все.

Пробую сісти. Не виходить. М’язи не слухаються, плече сіпається, груди стискає. Холод заходить усередину. Пальці шарять збоку й знаходять виступ, гострий, шершавий. Схоже на край сходинки.

Чіпляюся за нього й тягнуся вище, але все навколо хитається.

– Тримайся… ще трохи…

Ритм серця збивається, біль наростає, у голові дзвін. Очі відкриті, але все пливе, як у воді.

Ні… ще… не…

Темрява повертається різко. Все гасне. Тиша. Повна. Тільки звук крапель ще кілька разів торкається свідомості і тане.

Нічого.