7

Наші друзі прогулювалися далі вулицями планети Е. 

Попереду стояв чорний будинок на темному подвір'ї. Таке відчуття, що туди не потрапляло навіть сонячне світло. 

Чорний дах, чорні вікна, чорні двері, навіть квіти, на подвір' ї, були темних, холодних кольорів.

- Хто ж тут може жити? - запитала одна з гостей.

- Агов, тут є хтось? - загукали наші друзі.

Аж ось через хвилину з будинку вийшла Емоція.

Вигляд дуже похмурий, вся чорна, тільки волосся фіолетове. Виглядає лякаюче.

- Добрий день, можна з вами поспілкуватися? - запитав найсміливіший з гостей.

- Добрий. Навіть не знаю, що вам відповісти. У мене багато справ.

- А що ви плануєте робити? Може ми допоможемо?

- Так, від допомоги я невідмовлюся. Мені потрібно висадити квіти, моє подвір'я не таке тьмяне, як мені хотілось би.

- А навіщо вам таке темне подаір' я, трохи страшновато у вас, якщо чесно.

- Ну то й правильно. Одразу помітно хто тут мешкає, - задоволено відповіла Емоція.

- І хто ж ви?

- А ви ще не зрозуміли? Тоді точно треба щось робити, подвір' я не показує хто я, це мені не підходить, - заклопатано затопотіла Емоція.

- Ну то Скажіть нам, розкажіть про себе.

- Я Страх, - якоюсь диявольською посмішкою посміхнуламя Емоція.

- А, ну тоді все зрозуміло. Ваше подвір' я схоже на те, яке завжди на Хелловін буває. Тільки гарбуза не вистачає, - сказав один з гостей.

- Я не люблю гарзузіа, тим паче вони помаранчеві, а це не колір страху.

- Колір страху може бути будь який. Навіть рожевий.

- Потрібно більше чорних троянд. Я обожнюю їх. Вам подобається?

- Так, я ніколи таких не бачила, тільки в інтернеті.

- Мої троянди набагато кращі. Добре, я пішла, у мене багато справ. Потрібно прибирати подвір'я. Бувайте, - попрощалася Страх і пішла вирішувати справи.

Наші друзі дивилися їй вслід і любувалися трояндами.