5

Попивши чаю у привітної Радості, наші друзі попрямували далі знайомитися з Емоціями.

Пройшовши декілька хвилин, друзі побачили будинок, який був схожий на будинок з кошмарів. 

Пофарбований в зелений колір, по стінах стікало щось невідоме. Двері були в грязюці, а вікна завішені зеленими ганчірками.

- Ого, нічого собі, - сказала одна з гостей, - це що за будинок такий?

- І не кажи, дуже дивний, вірніше не дивний, а... - гостя не договорила.

- А огидний, це ти подумала? - озвався хтось за парканом. 

- Вибачте, я не хотіла вас образити. 

- Не потрібно мені твоїх вибачень. Я хазяйка цього будинку. Чим він бридкіший, тим я щасливіша. 

- А хіба так можна, невже вам подобається? - запитала одна з гостей. 

- Звичайно. Мені це не просто подобається, я це обожнюю. 

- Дуже дивно, як на мене, - сказав один з гостей. 

- Я дещо вам розповім про себе і ви все зрозумієте, - сказала Емоція. 

- Ось наприклад ви втомилися ходити містом і вирішили відпочити в парку. Зайшли туди, а замість красивих квітів та зелених дерев, побачили великих хробаків та жуків. Чи ж то купили в магазині цукерки, а там тарган. Які емоції у вас будуть? 

- Ой, мене аж затрясло від уявленого, - сказала одна з гостей. 

- Правильно, це одне змоїх проявлень. Які відчуття викликав у вас мій будинок? 

- Не ображайтеся, але відчуття відрази, - хором відповіли гості. 

- Ось ви і зрозуміли хто Я,- сказала Відраза або ж огида, і попрямували до свого будинку.