2

Наші гості вирушили далі по вулиці. 

Підійшовши до будинку, всі, як один, порозкривали роти.

Перед ними стояв дуже дивний та незвичайний будинок. 

З одного боку не було вікон та даху. Колір взагалі не зрозумілий, наче червоний, але ніби й фіолетовий. Двері не вертикально, а горизонтально. Ніхто не міг зрозуміти як же зайти до будинки. З іншого боку було одне вікно в формі трикутника, але пофарбоване жовтою фарбою. 

Будинок був дуже дивний, тому наші друзі не зовсім розуміли хто ж тут проживає. 

Аж ось виходить хтось з будинку... через вікно. 

- О, привіт, а ви хто такі? - здивавоно звернулася Емоція.

- Добрий день, ми гості вашої планети. Ходимо, роздивляємося, нам Радість дозволила. А ви хто?

- Радість дозволила? - здивувалася Емоція.

- Так, можете в неї запитати.

- Запитати? А може й запитаю. Хто я? А ви що, не знаєте? - здивувалася Емоція.

- Та ні, щось поки не зрозуміли.

- Ну от тобі. Я ж Здивування.

- Аа, точно, тоді все зрозуміло, - гості загомоніли.

- Ви чого? Будьте тихіші. Я взагалі вам дивуюся.

- Вибачте будет ласка. Розкажете про себе?

- А треба? Ну невже ж не зрозуміло? Ну добре.

Я виникають тоді, коли трапляється несподівана, неочікувана ситуація. Ось як у вас сьогодні. Після будинку Радості, навряд чи, ви очікували побачити мій будинок. А він, для мене, найкращий! Я сам його будував і  прикрашав.

- Та ні. Ми не дуже сильно дивувалися. Вже, навіть, звикли. Здається нормальний, чесно,- відповів один з гостей.

- Ну правильно. Здивування з'являється та швидко зникає. Це для мене нормальне явище. Тому не думайте, що я образився на ваші емоції.

- Це добре, бо дім і правда дуже дивний. Але для Здивування, як раз саме те місце, - сказала одна з гостей.

- От і добре. Моя основна функція — допомогти людині підготуватись до реакції на нову чи несподівану подію і на наслідки цієї події. Я звільняю нервову систему від емоційного навантаження, яке шкодить пристосуванню до несподіваної зміни навколишнього середовища. 

- Ви дуже цінна Емоція, як виявилося. Хоча раніше я так не думала, - сказала одна з гостей. 

- Ну як завжди,  всі тільки Радість та Горе знають, а всіх інших, наче й немає,- образилося Здивування. 

- Ні-ні, кожна Емоція гарна і потрібна. Просто ми тільки почали знайомитися з вами. До цього ми не знали стільки цікавого про вас. 

- На все свій час, - сказало Здивування і попрямквало до трикутного вікна, щоб зайти до будинку.