Глава 26 Подяка вища за жертву

І прибуло до Еммануїла учнів і тих, що шукають Шлях, і затримався він у Шалемарі — навчати й утверджувати серця. І прийшов до нього один, на ім’я Йорам, і сказав:

— Послали мене до тебе Нава й Талія: брат їхній, Азарій, близький друг твій, тяжко хворий. Прийди, щоб він зцілився.

Але не відразу рушив Еммануїл; затримався не через байдужість, але щоб утвердилось Слово:

— Не на смерть недуга Азарія, але на явлення Слави Джерела Життя. Азарій — перший, хто відкриє сокровенне; Я прийду слідом, і ви будете готові, коли настане час призначений.

І дивувалися учні словам Еммануїла, переглядалися між собою, але не сказали ні слова, бо знали Учителя свого: у свій час усе відкриється.

І через кілька днів ішов він до міста Елевор, де жив Азарій. І проходив між поселеннями на окраїнах, де вітер з рівнин несе пил, а людей, уражених проказою, обходять стороною.

І ось десять хворих на проказу, що стояли при дорозі, побачивши його здалеку, вийшли назустріч і зупинилися, дотримуючись звичаю не наближатися. Обличчя їхні були закриті, одяг — роздертий. Упізнавши, хто йде, вони вигукнули:

— Учителю, помилуй нас, зціли!

І поглянув на них Еммануїл і сказав:

— Не клеймо на тілі робить вас вигнанцями, але страх у серцях ваших. Ідіть: покажіть себе сторожам громади, щоб випробували вони вас і оголосили чистими за законом. І нехай шлях ваш буде шляхом віри, а не сумніву.

І сталося — коли вони пішли, очистилися від прокази: як туман розсіюється від ранкового сонця, так зійшла з них недуга.

Один із десяти — чужинець із Галдарії, що не був сином уставу Асраеля— побачивши, що зцілений, не пішов шукати прихильності у служителів Еледара, але відразу повернувся до Еммануїла, голосно прославляючи його, і впав ниць до ніг його, дякуючи.

А дев’ятеро ж, народжені в домі уставу, поспішили до святилища — приносити жертви і виконувати зі страху приписане.

І сказав Еммануїл:

— Чи не десять очистилися? Де ж дев’ятеро? Чи не знайшовся інший, хто повернувся б віддати славу Джерелу, окрім тебе?

І сказав тому:

— Встань, іди. Віра твоя спасла тебе.

І звернувся він до учнів і до народу:

— Чи бачите різницю між страхом і Любов’ю? Дев’ятеро повернулися до жертовника страху, бо устав Еледара живить їхній дух страхом і кров’ю; чужинець же повернувся до Джерела — з подякою. Жертва зі страху не примножує життя, але подяка з Любові відкриває його в повноті.

— Слухайте: де панує страх — там шукають жертву; де панує Любов — там приносять подяку.

— Тому, коли отримаєте просиме, не повертайтеся до тіні — поверніться серцем і віддайте славу Джерелу всередині вас: і зміцниться у вас зцілення.

— І нехай будуть печаті ваші тверді:
Віра — знати без сумніву;
Совість — свідчити правду;
Любов — джерело життя;
Воля — утверджувати отримане.

І тоді не до жертовника крові побіжите ви, але до жертовника серця, де подяка — жертва чиста: вона живить світло в серці і примножує силу життя.