Глава 20 Три любові — одна міра

І сталося так: в один із днів, коли народ тіснився довкола Нього, бажаючи чути слово, вийшов уперед книжник і мовив:

— Учителю, скажи: яка заповідь — перша з усіх?

І поглянув Еммануїл на нього й на всіх, що стояли, і сказав так, що серце кожного почуло:

— Перша: возлюби Бога всім серцем своїм, усією душею і всією силою, бо ти — іскра Великого Світла.
Друга, подібна до неї і не менша: возлюби ближнього твого, як самого себе, бо Світло Джерела — в кожному з живих.
Себе не принижуй, щоб не відкидати дар у собі; і ближнього не зневажай, щоб не зректися Світла в ньому.
На цих двох тримається весь Закон і Пророки — і саме життя.

І після тиші додав Він:

— Але ви питаєте: як любити Невидимого? І як — себе? І хто є ближній?

І сів Він на камінь, і люди сіли довкола. І мовив:

Про любов до Бога

— Любов до Бога — не страх і не торг, але пам’ять про те, що Він — дихання в диханні. Він не далеко — Він у вас, як світло в олії лампади. Любити Його — означає повертати Йому те, чим живеш: думку — до правди, почуття — до милості, силу — до добра. Хто шукає Його лише в хмарах, а не береже Його в Совісті, той будує високі вежі без фундаменту.

І багато хто кивнув, бо сказане було просте й глибоке.

Про любов до себе

— «Як самого себе» — це не гордість, але впізнання в собі образу Джерела. Якщо називаєш себе брудом — зневажаєш Творця, Який вдихнув у тебе Світло. Полюби себе — не як ідола, але як посудину світла: бережи тіло, щоб могло служити; бережи думку, щоб могла розрізняти; бережи серце, щоб не стало каменем. Віра твоя не порожня: коли ти віриш Джерелу в собі, вона творить, бо з’єднуєшся з силою, що була раніше гір.

І підвівся юнак і запитав:

— А якщо я ненавиджу себе за свої діла?

— Тоді почни з покаяння, — відповів Еммануїл, — виправлення і є правдивою любов’ю до себе. Хто любить себе по-істині, той лікує рану, а не прикриває її золотом.

Про любов до ближнього

— Ближній — не лише той, хто близький кров’ю, але кожен, кого ти зустрів на шляху. Любити його — означає визнавати в ньому ту ж іскру Джерела і чинити з нею так само, як із своєю: не шкодити, але підтримувати; не принижувати, але піднімати; не мстити, але зцілювати справедливістю.

І встав чоловік і мовив:

— А як бути з тими, що є «розписані гроби», порожні посудини без світла?

І зітхнув Еммануїл і сказав:

— Є такі, що закрили кришку над своєю іскрою, покривши її фарбою слави й словами праведними; і є ті, чия лампада ще не запалена. Не велю вам жити в дружбі з темрявою і не наслідуйте її діл; але й не ставайте темрявою, ненавидячи. До таких будь тверезий у суді, теплий у милості і твердий у межах: не дозволяй злу панувати, але залишай двері для світла. Бо інколи «порожня посудина» порожня не навіки — інколи вона чекає краплі олії від тебе. Якщо ж людина чинить насильство і не кається — стримай руку її праведним судом: так служить любов правді.

І підвелася жінка і сказала:

— Учителю, інколи ближній — це я сама. Як любити інших, коли всередині — пустеля?

Він відповів:

— Напої свою пустелю: молитвою — щоб пам’ятати Джерело, правдою — щоб не брехати собі, милістю — навіть до власної слабкості, і добрим ділом щодня — хай навіть малим. Хто дає ковток води іншому, той чує, як вода повертається до нього підземними шляхами.

Три любові — одна міра

— Зрозумійте: ці три любові — не три шляхи, а один. Любиш Джерело — побачиш Його в собі. Побачивши — не зможеш не впізнати Його в ближньому. Принизив ближнього — вдарив по образу в собі. Зненавидів себе — затьмарив у собі Джерело, і ближній стане тобі чужим. Тому й сказав Я: як самого себе. Міра одна — Совість, голос Джерела в серці. Де совість чиста — там радість і мир; де заглушена — там тривога, гнів і хвороби душі. Не ритуалом виправляйтесь, але рішенням серця: повернутися до Світла і стати потоками Любові.

І сказав народ:

— Істинно.

А Він завершив:

— Отже, люби Джерело всім, що ти є; люби себе — як чашу Його; люби ближнього — як образ Його. І якщо зустрінеш «розписаний гріб», не вклоняйся фарбі його, але шукай, чи можливо відкрити кришку словом правди. Якщо ж ні — обійди і не осквернися. Так здійсниться заповідь — і Царство стане видимим серед вас, як зірка, що сходить ізсередини.