Жерміналь і книгарня

Хороше ім`я для дівчини… Так думав я, беручи до рук «Жерміналь», тринадцятий роман ріки «Ругон Маккарів»… Та, мандруючи сторінками дебелого волюму, такої дівчини не вгледів. Натомість вдарився у переживання долі головних героїв: механіка Етьєна Лантьє та дочку шахтаря Катрін… Події стрімко розгортаються на шахті провінційного містечка. Умови життя гірників та їхі праці в шахті погіршуються також стрімко… Тож робітники оголошують страйк. Їх лідером стає Етьєн. Молодий ідеаліст, на перших порах він із ентузіазмом закликає робітників до боротьби за покращення свого становища. Одначе страйк лише посилює їхні нестатки. Більше того  – призводить до голоду. Етьєна не покидає відчуття власної провини… А  страйк припиняється, фактично, на умовах роботодавця… І тут втручається герой нового тоді типу. Анархіст із Росії на символічне прізвище Суварін.  Він послаблює опори штреку. І в перший день поновленої роботи шахту затоплює потужним потоком води. Врятуватися вдається небагатьом... У Етьєна із Катрін, які були на глибині, лишається один шанс… Вибратися на волю через якийсь із бічних штреків...

Книгу читав я тоді, у Харкові, наче дивився фільм. Все бачив, все чув… Але минуло багато років… І ось 12 лютого 2025 року вирішив перечитати. Пішов до бібліотеки міста Канева. Я тут живу.  За стійкою, на кшталт барної, сиділа дівчина. Вона бавилася смартфоном.

– Добрий день, – привітався я, знявши шапку і укладаючи п`ятернею свого чуба, куцого.

– Хвильку, – подала голос дівчина.

Я ступив ближче.

– Чи можу, – повів я далі, – переглянути зібрання творів Золя?

– А хто це?

– Письменник, французький, знаний.

 – Не чула. Піду спитаю.

І вона піднялася. Оправили свої чорні штани на стегнах. І рушила кудись. Наче Катрін у запасний штрек, подумалось мені.

Тим часом я оглядав полиці. Ліворуч вони були ріденько заставлені книжками. Палітурки їхні барвилися у промені. Промінь давала лампочка, однісінька. Праворуч тялися високі полиці, порожні. Геть порожні. А я пам`ятав їх інакшими. Там, саме на них містилися томи зібрань творів…

– Куди ж ділися книжки? – тицяв я у порожнечу, запитуючи себе і гулкий зал уголос. Окрім мене не було жодного відвідувача.

– Я не знаю, – почув я голос дівчини за собою. – я тут працюю тільки два місяці.

Прибігла ще одна бібліотекарка. Утрьох ми рушили углиб книгосховища…

Тут було темно. Висіла якась жіноча кофтина на кутку полиці. Спинки книжок мляво марилися на стелажах..

– Ось, – радісно вигукнула друга жінка, – знайшла.

І, подавши мені двотомник Золя, хутко зникла.

Я погортав. «Жерміналь»[1] там була…

– Дякую, – закрив я обкладинку, – а де ділися книжки із тих полиць?  Їх що списали?

– Не знаю, – промовила  дівчина, – я тут недавно…

І вона знову занурилася у смартфон…

А «Жерміналь», хотілось мені сказати дівчині, з французької означає перший весняний місяць…

 А все ж красиве було б дівоче ім`я, подумалось мені. Я вибрався з книгарні. Сяяло сонце… І не дивлячись на мороз, день здавався весняним. І навіть співали пташки у гілках ще голих дерев… Вони закохані в сонце, казала мені колись Урсула… Вона була поетом…

[1] «Жерміналь» («Germinal») – XIII том двадцятитомної епопеї Е. Золя «Ругон-Маккари». Твір із особливим соціальним звучанням, де праця і капітал — основні герої. В своєму плані до «Жерміналь» Золя писав: «Роман — повстання найманих робітників. Суспільство одержує поштовх, від якого воно тріщить, одним словом, боротьба капіталу й праці. У цьому все значення книги: вона передбачає... майбутнє, висуває питання, яке стане найважнішим у XX столітті».

Саме це – майбутнє робітничого класу і його роль у капіталістичному суспільстві – було причиною того великого зацікавлення романом Золя в багатьох країнах світу. Так, в Угорщині «Жерміналь» було перекладено вже через рік після виходу оригіналу. В Болгарії цей твір витримав п’ять видань і вважається найбільш популярним і улюбленим твором Золя. Українською мовою роман вийшов через двадцять років після його виходу у Франції. І. Франко у своїй рецензії на переклад О. Пашкевича зазначав, «що повість нарешті вийшла й по-нашому у гарнім і стараннім перекладі». https://md-eksperiment.org/post/20181113-zherminal-e-zolya-v-ukrayinskih-perekladah