Еміль Золя і гулке читання в Україні

Автопортрет

Кожні сім років оновлюються всі клітини людського тіла… Тож скільки разів я вже змінився… Від того патлатого гультяя мене відділяє більше п`яти оновлень… У дитинстві я бачив виповзень. Змія зачіпилася за цвяшок у клуні… І виповзала із своєї шкіри, неквапом… Я втік.

Тепер я лукаво і задоволено виглядаю із дзеркала. Мов «картина маслом», як казав слідчий Гоцман…

А тоді був я ще мальований кольоровими олівцями та аквареллю… Трохи кокетливо. Поверх горбинчастого носа, дивилися в світ мої карі очі. Дивилися трохи запалі, тривожні, шалені, палаючі. Багато чого було в тих очах… Але не було в них хитрості.

Тепер, мені здається, я мало чого можу розглядіти в них на брунатно-пожовклому лиці… Ото ж… Відступив. Я закомизився та посміхнувся… І повів себе на прогулянку… Туди, у Харків минулого вже століття. Там мене не витісняє ніяка дзеркальність, на задній план… І знову кинувся в туман спогадів…

Апальков Олександр

Подобається

#1082 в Фантастика
#175 в Антиутопія
#2045 в Сучасна проза

У тексті є: ступор супротиву, золоторогий місяць, що означає ловити вітер?

Відредаговано: 09.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись