Еміль Золя і гулке читання в Україні

Паралелі

Я поставив лікті на стіл, і зажурився. Однак узяв черговий том Золя. Розгорнув. І поринув у світ роману «Сторінки любові».

І читав я: «Пані Деберль трохи різким голосом закінчувала скоромовкою якусь розповідь:

— О, це дивовижно, дивовижно! Вона вмирає із таким реалізмом. Вона хапається за груди – ось так! — закидає голову, обличчя її зеленіє... Справді, мадмуазель Аурелі, вам треба піти подивитись на неї.

Тут вона встала і підійшла до дверей, шумячи сукнею…»[1]

Ах, ці жінки, подумав я, ах, ці їхні плаття… Шабуршать, мов листя осіннє… Скриваючи рай, або жала брехні.

Так чи інак, а шурхіт цей лунає багато століть. Підкреслюючи красу їх та грацію. Крім того, сукні полегшують життя… Їм і нам. Коли оглядаю когось з верху до низу, заощаджую час… Тут тип статури. Форми тіла… Фасон, підкреслює переваги… Коли добре сидить, підвищуює впевненість… Інколи наче пантери перед стрибком… Хоча… Гарній дівці гарно і в ганчірці… Та кому потрібна оця скромність…

[1] Еміль Золя «Сторінка Любові», частина 2.

Апальков Олександр

Подобається

#1010 в Фантастика
#169 в Антиутопія
#1995 в Сучасна проза

У тексті є: ступор супротиву, золоторогий місяць, що означає ловити вітер?

Відредаговано: 09.10.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись