Загибель старого

Бурхливий розвиток науки і техніки призводить і до змін у людському житті. Це факт. У романах ріки «Ругон Маккари», відбивалася вочевидь спромога кінця дев`ятнадцятого століття.  І очами цього процесу були герої Еміля Золя. Вони розвивалися, чи занепадали разом із суспільством.

Теж творилося і зі мною. Це була загибель старих поглядів. Поглядів, винесених моїм єством із задвірків Харкова. Адже я перебрався до його центру. До центру цивілізаціцї. Навпрошки, до інституту культури та оселився у його гуртожитку… 

Саме тут на мене чатували  роки творчої боротьби, лютої…

Тут, як вже сказано, джунглі моєї душі плакали. Інколи навіть здавалося, мій зойк просувався із темних бамбуків. За ним тягся і мій же погляд… Де ти, Аделаїда?!!

Та навкруги здіймався самий туман. У ньому хрустіли кістки Урсули. Обійми були стиглі, люті. Із її очей, чорніше самої ночі, виглядав звір.  Йшла весна. Ще холодна надворі. Але вже палка під казенним одіялом. Та й без одіяла того не мерзно… За вікном чутно потріскування колотого двірниками льоду. У моєму ж серці тріскалося моє сумління… У закутках таємних надій палав вогонь. Палав червоним жаром, ну таким, коли сідає сонце…

А поряд з цим – могутній поклик до творчості.

В юності людина особливо чутлива до незвіданого. У молодості вона прагне нового! Тільки щось нове, краще новітнє, приваблює або відштовхує. Тільки воно породжує ревниву жагу наслідувати його, або сперечатися… Урсула не сперечалася. Вона відкривала мені мої власні задатки. Вона шліфувала своїм тілом мої смаки… Вказувала поглядом і рухом у якому нарямку рухатися…

–Коли ти на роздоріжжі, – гладила вона моє плече, – оговтайся і не поспішай з висновками… Рушити далі можеш завжди… Аби б то не пожалкувати…

Мовчки міркував я. Аж раптом підхопився.

– А не послать бы всё на «ё» народолюбне моё…– зацитував я Боиса Чичибабіна…

Чичибабін днями виступав у нашому інституті. Актовий зал на Бурсацькому тріщав. Від людей, їх захвату та овацій. Чичибабін подякував, підперезуючи свій благенький плащ зіжмаканим поясом…  Поет…