Томаш
Цілий день всі справи йшли жахливо. Переговори з італійцями остаточно провалено. Вони не хотіли платити вказану суму, а я сьогодні був узагалі не налаштований на вмовляння чи поблажки. Врешті, не мені закортіло будувати у чужій країні. Немає великого значення коли почнеться забудова, зараз роботи і так через край. У тому, що італійці повернуться із новою сумою, я не сумнівався. Їм не знайти іншого достойного забудовника, бо його просто нема на моїй території. Хай поки шукають, а я повернусь додому шукати Катерину.
Дівчина зіпсувала мені все, плани, поїздку й особисте життя. Увірвалась без попередження і втекла, забувши попрощатись. Хіба я заслуговую на таке ставлення? Думав, що зустрів свою жінку, нарешті відчув те саме кохання, про яке всі говорять. Я розраховував на щастя, а воно принесло мені купу проблем. Доки не взнаю причину втечі, не заспокоюсь. І доки не поверну її – теж.
Після обіду я приземлився у аеропорту Праги. Забрав своє авто зі стоянки і помчав до офіса. Там одразу помітив прибиральницю Соломію і наказав їй пройти у мій кабінет. Схоже, вибрав надто грубий тон, бо жінка зблідла і почала труситись. Та це не завадило їй покірно піти слідом, от би і Катерину цьому трохи навчила.
- Ти знаєш де Катерина?
- Так, вона додому поїхала, на весілля сестри.
Я приблизно розумів, що після таких слів, написаних у повідомленні, вона уникатиме мене, та щоб настільки? За одну ніч встигла помчати в іншу країну. Дівчина-вітер хіба може по-іншому? Вона розповідала про сестру, але не у весіллі справа, воно лише привід для втечі.
- Адресу її знаєш?
- За кілька хвилин знайду.
- Чекаю!
Прибиральниця поспіхом вибігла з кабінету, а я залишився наодинці. Дівчина не залишила мені вибору, за добу доведеться пів Європи обійти. Ніколи не був ув Україні, і не думав, що буду. Хоча її п’яна розповідь змусила зацікавитись сім’єю Катерини. Особливо сподобалась мама дівчини, адже вона вподобала мою кандидатуру одразу. Навіть п’яні балачки у Катерини вийшли напрочуд цікавими. А на даний момент – інформативними.
Через десять хвилин я тримав папірець з адресою моєї втікачки, а через годину – путь до її будинку. Безсонна ніч і стрес давались взнаки, та я не мав наміру зупинятись. Красива ця країна, особливо гори, що ніби змагаються, котра стане вищою. А ще здивували красиві будинки у селах і досить хороший рівень життя. Чому ж вони масово звідси виїжджають?
Дорогою проїжджав через невелике містечко, знайшов хороший готель і зняв номер, щоб трохи заснути і повернути сили. За люксові апартаменти заплатив смішну ціну, однак вони не розчарували, а навпаки – вразили розкішшю. Особливо сподобались глухі, темні жалюзі на вікнах і величезне ліжко.
Прокинувся близько обіду, одразу розізлився. Проспав. Відігнати сон допоміг холодний душ, а сховати темні кола під очима – окуляри. Поспіхом заскочив у одяг і поспішив покинути готель. Дорогою заїхав до подарункової крамниці, де мені допомогли обрати весільний подарунок. До квіткової лавки заїхати мусів, щоб порадувати матір Катерини. А от їй не візьму нічого, хай для початку виправить ситуацію. Бо від минулого подарунку вона надто некрасиво відмовилась.
Навігація вказувала останні кілометри до пункту призначення. Серед гір, на рівнині, розмістилось красиве село. А через п’ять хвилин я помітив святково оформлений двір і без вагань заїхав всередину. Серед натовпу одразу розгледів неймовірно красиву Катерину. І хлопця, який своїм поглядом і жестами намагався її з’їсти. Доки я не сплю і переживаю за неї, дівчина вже приймає увагу іншого.
Від злості вискакую з авто, помічаю як Катерина дивується. Не очікувала? Спочатку вітаю молодят, потім підходжу, пригадуючи лиця, до батьків. Про маму вона сказала правду, бо жіночка зраділа мені всім серцем. Батько більш насторожено, але привітався. От і настав час для першої помсти, минулого разу не дійшло, тож я радо повторюю. Згрібаю Катерину у свої обійми і смачно цілую. Краєм ока помічаю, як той невдаха відсторонюється і ніяковіє. А дівчинка просто тане у моїх руках. Шкода, що суперник так швидко відступає, бо я вже налаштувався проїхатись кулаками по наглій пиці.
Вона намагалась ігнорувати мою увагу, відкрито злилась, знати б на що? А я намагався бути суворим, як і належить у даній ситуації. Однак ця сукня з відкритим декольте, спокусливим екстремальним розрізом, а головне – оголеною спиною, силоміць відволікала. Ой, не сваритись я хотів біля річки...
Відповідь на моє питання дуже вразила. Навіть не пам’ятав, що тримаю у бардачку ці документи, поспіхом закинув і забув. Тепер зрозуміла її реакція, і втеча отримала здоровий глузд. Ось такий різкий жест мене порадував, бо дівчина показала правильні погляди на життя. Вкотре довела, що гідна тих почуттів, що розливаються у моєму серці. Батьки з дитинства вчили цінувати свою сім’ю, а чужу – поважати. Радий, що і Катерину цьому навчили, та так, що дівчина втекла, не дивлячись на власне щастя.
Тільки така різка реакція у неї на всі несподіванки. Я розповів про Сімону, а Катерина відмовилась від своєї мрії. Чому вона так чинить? Хіба так погано отримувати допомогу від близьких людей? Я взяв її за плечі і наполегливо запитав:
- Чому ти так прагнеш всього досягнути, опираючись лише на свої плечі? Мої значно сильніші, і я знаюсь на підступах ведення бізнесу. Просто дозволь тобі допомогти, дозволь собі побути трохи слабкою. А потім сама обиратимеш, як краще.
Вона довго вдивлялась у мої очі, з допитливістю їх вивчала. Здається, мені вдалось достукатись до дівчини, дівчини, яка стала моєю коханою. Тепер я хочу завжди про неї дбати, як тоді, у моєму будинку. Коли вона спала на моїх руках, коли заспокоювалась на них і коли їла з них. Стояти за тендітною спиною при життєвих польотах. Вона наповнила мій дім життям, очі Влка щастям, він вперше на когось так активно реагував, а мене – новими гострими почуттями.
- Я дозволю тобі, якщо ти дозволиш більше не брати участь у конкурсі!
#12281 в Любовні романи
#2880 в Короткий любовний роман
#4494 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 08.12.2022