Розділ 19

На годиннику шоста ранку, а я вже на повну поглинута роботою. Образ нареченої мусить бути бездоганним, тож часу на його створення ми не пошкодували. На щастя, курси макіяжу теж довелось проходити, тому з нього ми і почали. Ну, майже з нього... Доки я готувала робочу зону, Даринку нудило у ванній кімнаті. Ранок нареченої почався із вагітної ноти.

Через три години вона сяяла, мов краплинка роси на сонечку. Ніжна і до божевілля красива, витончена лялька. А найголовніше – щаслива як мала дитина, хоча я і досі її такою вважаю.

Через дві години початок церемонії, а я ще й досі не почала збиратись. Доки Даринку приїхав фотографувати фотограф, я чкурнула до своєї кімнати. Все за розпорядком і у пришвидшеному темпі. Від хвилювання я справилась за годину з усім образом.

Яскравий макіяж із акцентом на очі, витягнута стрілочка і темно-сині тіні. Зачіска у вигляді акуратного пучка на потилиці і два грайливі локони спереду. Досить скромно, подумаєте ви, але ні. Мені потрібні оголені плечі, щоб було краще видно красиву сукню. Я обирала її для романтичного вечора у Венеції, не поскупилась і взяла дійсно гідну цієї події річ. Тільки не судилось тій події здійснитись. Зате сьогоднішня ще краща, Даринка щаслива, а я почекаю.

І так, сукня. Темно-синя спідниця із фатину, вкрита дрібними блискітками, нагадує нічне зоряне небо. Від початку стегна тягнеться зухвалий розріз, що показує струнку ніжку. Корсет із красивим вирізом майже до пупця, а на спині лише два переплети, які закінчуються на рівні талії. Для когось може здатись надто зухвало, але мені дуже личить. Це той випадок, коли не сукня підкреслює фігуру, а навпаки – тіло прикрашає сукню. У мене одна сестричка, тож маю право сяяти.

До приїзду нареченого я ще встигаю навести красу матусі, яка на свої роки у мене виглядає чудово. А ще встигаю отримати від неї кілька докорів і пропозицію одягнути шарф на плечі. Добре хоч, що не бабусину хустку. Звичайно, пропозиція категорично відхиляється.

- Ой, горе ж мені! Одна обрала коротку весільну сукню, замість фати якісь дощики з камінців. Друга одягла довгу і пишну сукню, але розрізану з усіх боків. Що за мода?..

Мама йде від нас до гостей, щоб не бачити сучасних трендів. А ми так і залишаємось у кімнаті очікувати на нареченого. Час дуже помалу йшов, а хвилювання невпинно наростало. Даринка труситься, мов тростинка на вітрі, найкращий момент у житті починається. Через кілька хвилин долинає звук музики і ми розуміємо, що наречений тут.

Ведучий у мікрофон починає розказувати свою промову. Згодом гордий і задоволений батько виводить Даринку навулицю, до Влада. Я йду позаду них, так і залишившись на верхній сходинці. Доки молодята зачаровано вітаються, знаходжу очами Олега, який з’їдає мене своїм захопленим поглядом. Ой, не дружба зараз горить у його погляді. Тільки мене це не радує, навпаки змушує засмутитись. Я б хотіла, щоб Томаш був присутнім, і саме він дивився так на мене. З болем розумію, що не можу про нього забути навіть при таких веселих обставинах. І не маю морального права на думку про цього негідника.

Після зустрічі молодят ми поїхали на вінчання. Я намагалась уникнути Олега, і тихенько чкурнула до татового автомобіля на заднє сидіння. Своє ще вчора залишила під будинком сусідки, бо на таких височезних підборах їздити у мене не виходить. Мигцем помічаю роздратування Олега, доки друзі нареченого із гамором наповнюють його авто. Раніше я трохи сердилась на його увагу, а зараз дратувалась не на жарт. Бо тоді не було з чим порівнювати, а зараз розумію, що може бути геть по-іншому. Від одного лише погляду чи слова того самого чоловіка всередині здіймається буря приємних відчуттів. А дотики взагалі змушують божеволіти і покриватись мурашками.

У церкві розумію, що шарф мені пригодиться, тож закутую у нього голу спину і відкриті груди. Розріз на нозі притримую рукою. Щось я про вінчання не подумала, коли вибирала свій стильний лук. Та згодом усе стає неважливим, коли вслухаєшся у слова священника, наповнені миром і світлими настановами.

Через годину ми повернулись додому. Доки з метушінням всі готуються до церемонії розпису в альтанці, Олег впіймав мене біля фуршетного столика. Він взяв два келихи шампанського і люб’язно мене пригостив.

- Ти неперевершена у цій сукні!

Від його слів трохи ніяковію і роблю ковток солодкого напою. Поспіхом оцінюю його вид. Високий, у білосніжній сорочці і коричневих штанях. Вдало обрані аксесуари у вигляді шкіряного ременя і дорогого годинника. Він дійсно дуже красивий і видний хлопець.

- Тобі теж личить цей стиль.

- Мені більше б личила ти... он там!

Олег вказує мені рукою на альтанку. Як і думала, наш діалог перетікає не в те русло. Відверто ігнорую його прямий натяк і починаю милуватись молодятами, які зізнаються одне одному в коханні. Ще зовсім юні і вже одружуються. Та хіба коханню не все одно на роки? Головне, що воно взаємне і приносить щастя двом людям.

- Он там без кохання не можна.

Олег розуміє мої слова і розчаровано всміхається. А я усвідомлюю, що розумію його почуття. Бо так само кохаю людину, якій зовсім не потрібна. Наче і посмішка на обличчі, та вона викликана розчаруванням. Натовп голосно аплодує, коли проголошені чоловік та дружина цілуються. Ми з радістю приєднуємось і підіймаємо свої келихи.

А через мить весь гамір затьмарює свист шин по бруківці у дворі. Tesla різко зупиняється і з неї виходить Томаш. На ньому діловий костюм, лаковані туфлі, що виблискують на сонці, темні окуляри і зухвала щетина на обличчі. У цей момент всі завмирають, хтось і музику встигає приглушити. А я ледве вистоюю на ногах, бо реакція на нього миттєва, тіло зраджує мені і м'якне.

Він впевнено виймає із автомобіля якийсь подарунок, оксамитову коробку, перев’язану червоною стрічкою. Ще прихоплює букет квітів, залишає його на капоті. Зухвало прямує до молодят і гордо промовляє чеською:

- Ahoj! Gratulujeme! (Привіт! Мої вітання!)

Молодята у шоці приймають подарунок. Схоже, ніхто не розуміє, що відбувається. Ні одна сторона гостей його не впізнає. Томаш повертається до авто, забирає квіти і йде до моїх батьків. Він вітається з татом, а мамі вручає букет. Згадую, як біля господи вказувала йому фото батьків, це і пояснює настільки впевнені дії. Батько у шоці, а мама, яка переглянула те відео з поцілунком разів сто, радо вітає його.