- Що значить: «Три дні, щоб забратись із речами»?
Катя ледь не зомліла від почутої заяви власниці приміщення, яке вона вже рік винаймала під свою перукарню. Це більше походило на жарт, до того ж абсолютно не смішний. Та жінка виглядала злою і впевненою у своєму рішенні. Увірвалась без попередження, та що там, навіть не привіталась. Щойно переступила поріг, як одразу взялася «нападати». Вони добре не спілкувались, однак ніколи не конфліктували. Та й жодної причини, щоб викликати таку зухвалу поведінку, Катя не мала.
- Через три дні я прийду сюди з поліцією, а ти підеш з великими проблемами! - Знову вперто наполягала власниця. Це вже не влазило в жодні рамки. Можливо, Катя і проковтнула б скандал, але погрози, ще й поліцією, це вже був просто верх нахабності.
- Яка поліція? Та за що? Ми ж домовились, я вчасно сплачую оренду кожного місяця…
Жінка різко підняла руку догори, чим змусила Катю спинитись. Вона впевнено підійшла ближче і з докором промовила:
- Ти жодного разу не заплатила! Я готова тобі це вибачити, якщо підеш тихо і мирно!
У цю мить мучило не те, куди йти з пригрітого місця, а сам факт звинувачення. Дівчина відривала добрячий шматок від зароблених коштів, щоб віддавати за оренду.
- Та я плачу постійно, ще й готівкою особисто Вам у руки, адже Ви не маєте рахунку.
- А ти маєш докази, га?
Тільки зараз Катя зрозуміла, якою була сліпою цілий рік. Жінка навмисне обвела її довкола пальця, щоб потім мати над нею владу. А наче такою доброю була і щирою, жодного кривого слова за весь час. На очі навернулись сльози, а в горлі застрягла грудка образи. Дівчина не могла зрозуміти лише одне – чому?
- За що Ви так зі мною?
Жінка послабила наступ і навіть намагалась сховати очі. Збоку могло здатись, що вона не з власної волі так вчинає. Вона підійшла ближче до Каті, взяла її за плече і вже з провиною почала:
- Ти хороша дівчина, я, правда, не хотіла так вчиняти. Та це приміщення готові купити впливові люди за подвійну вартість. Такий шанс випадає раз на життя.
Катя накрила зморщену руку жінки на своєму плечі і спробувала знайти вихід з цієї ситуації. Сподівалась достукатись до сумління власниці. Невже великі гроші можуть настільки впливати на людяність?
- Оленочко, прошу, дайте мені ще кілька місяців і я викуплю від Вас це приміщення. Я ж ремонт сама зробила, апаратуру і техніку всю закупила, все законно оформила. Ця перукарня – моє життя. А Настя, - Катя вказала рукою на бліду, мов смерть, подругу і колегу в одному лиці, - що ж вона робитиме з дітьми без роботи?
Жінка висмикнула свою руку і трохи відійшла. Вона з провиною на обличчі оглядала дівчат деякий час, а потім різко розвернулась до дверей. Пройшла до виходу, втікаючи, і вже з порогу закріпила свій вердикт, дивлячись у протилежний бік. На скривджених дівчат очі, напевно, не підіймались.
- Я все сказала – три дні!
Двері з гуркотом зачинились, аж змусивши дівчат здригнутись. Катя на ватних ногах підійшла до крісла і знесилено на нього опустилась. Вона поволі перебирала очима все довкола, зупиняючись на кожній деталі. Цей скляний столик із двома шкіряними кріслами вона купила за дві зарплати у дорогому магазині, щоб мали вигляд і довго служили. Два місця для перукарів із красивими дзеркалами з лампочками, столиками з шухлядами і креативними коричневими кріслами. Шафу, переповнену засобами з догляду за волоссям і різним приладдям. Сучасну мийку, за яку вона віддавала майже останні гроші. І головне – безліч дипломів, сертифікатів і грамот, які вона роками здобувала, наполегливо працюючи над собою, над професійними навичками. Стільки часу, праці, старань, та що там – Катя всю душу вклала у свою роботу. Змолоду вирішила стати самодостатньою дівчиною, щоб не мучитись, як батьки, весь вік у полі. І все майже вдалось, проте одна зла людина перекреслила ціле життя.
- Що ж нам тепер робити? - Обережно запитала Настя, витягуючи подругу з думок.
Катя подивилась на неї повними сліз очима. Самій би хто сказав, що чинити у такому глухому куті.
- Забиратись із речами! - Розчаровано процитувала горе-власницю.
- А клієнти?
- Відміни всіх, якось дуже толерантно.
Як же важко давалась прихильність клієнтів на початку шляху. Якими методами тільки не доводилось їх заманювати, від подарункових процедур до шалених знижок. Зараз відбою немає, черга на місяць вперед погодинно.
- Скажу, що затопило нас?
Версія взагалі провальна. Затопити може на день, ну три – максимум. А їх – наче з моря штормовою хвилею вимиває з усіма речами і меблями. Катя трохи подумала над пропозицією, а потім впевнено відповіла:
- Не варто, я сама все зроблю, а ти спостерігай!
Дівчина миттю вскочила з крісла, перед дзеркалом підправила макіяж, який добряче зіпсувався сльозами. Деякий час впевнено дивилась на власне відображення, ніби підбадьорювала саму себе. Вона вийняла з кишені фартуха свій смартфон, останню модель айфона. І впевнено розпочала пряму трансляцію. На обличчі заграла фальшива посмішка, а блиск сліз у очах походив на радість.
- Привіт, мої любі підписники! Всі ви знаєте, як довго й важко я йшла до своєї мети. І от, коли майже вдалось дійти до цілі, я раптово зрозуміла – вона надто мала для мене. Тож я твердо вирішила – хочу більших звершень. Зовсім скоро я поїду за кордон, щоб навчитись нового у європейських колег. З великим жалем прощаюсь зі своїми клієнтами, та це не надовго. Обіцяю повернутись до вас із новими знаннями і вразити майстерністю. Всі записи скасовано, у знак вибачення надішлю кожному клієнту кілька чудових засобів із догляду за волоссям. Цілую й обіймаю вас. Вперед до мети!
Як тільки вимкнула екран, посмішка з обличчя вмить зникла і Катя почала гірко ридати. Знову все з самого початку, наче впевнено просувалась вперед, а зараз опинилась на найнижчій сходинці. П’ять років сумлінної праці… Три з них вона працювала у салоні краси, а після роботи виїжджала на дім до заможних клієнтів. А останні два роки вже працювала сама на себе і все налагодилось.
#3496 в Любовні романи
#791 в Короткий любовний роман
#1623 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 08.12.2022