38 Захар

Сидячи з Мирославою у кінотеатрі, я постійно поглядав на вхід, очікуючи на появу мишки і того придурка, тому відразу побачив, коли вони прийшли.

Побачивши Віталіну у тій жахливій прозорій блузці, яку подарувала їй моя мамця, я подумки вилаявся.

Ніби цієї блузки було мало, так мишка ще й коротеньку спідничку вдягла. Капець... Шкода, що я раніше неї пішов з дому, бо в такому вигляді я б точно не випустив би її на вулицю.

Бондарчук витріщався на Віталіну, як кіт на сало і це мене жахливо бісило. Побачивши, як той виродок обійняв мишку за талію, а вона йому мило посміхнулась, я психанув.

Обійнявши Мирославу, що сиділа поряд, я впився поцілунком в її губи.

Нехай та бісова любителька Барбі побачить, що мені байдуже до неї і того йолопа, з яким вона сюди прийшла.

Нехай роблять, що хочуть! До біса їх! Плювати я хотів на ту солодку парочку!

- О, Захарчику... Я й не думала, що ти такий пристрасний, - тихенько промуркотіла мені на вухо Мирослава, запустивши пальці у моє волосся на голові.

- Тепер будеш знати... - Відповів я, поглядаючи на Віталіну і Андрія, що зайняли місця неподалік від нас.

Ви тільки подивіться на цього вилупка... Бондарчук знову тягнув до мишки свої капосні лапи.

Не минуло і десяти хвилин з того часу, як вони прийшли, а цей козляра паскудний вже тричі до неї доторкнувся.

- Захарчику, куди ти увесь час дивишся? - Невдоволено поцікавилась Мирослава.

- Нікуди. Просто чекаю, коли вже той фільм розпочнеться, - відповів я, непомітно зиркнувши у бік солодкої парочки.

Трясця! Та я зараз повідриваю граблі тому виродку... А мишка і не проти такої поведінки її кавалера.

Сидить... Сяє вся, як діамант на сонці... Що вона собі думає? Та вона ж геть дурна і наївна... Зовсім нічого не розуміє...

- О, Захарчику, фільм вже почався. Ти ж так на нього чекав, - промовила Мирослава, нахилившись до мого вуха.

Ледь стримався аби не сказати їй, щоб йшла до біса разом зі своїм дурним фільмом. Дістало мене  все...

Одні проблеми від цієї мишки... Жив собі спокійно і горя не знав, поки вона не з'явилась...

Що ж його робити? Треба негайно щось вигадати, щоб відвадити від Віталіни того нахабного виродка...