20 Захар

Мамця дозволила мені влаштувати вдома вечірку і навіть поїхала в гості з ночівлею до однієї із своїх подруг.

З організацією вечірки мені допомагали Антон і ще кілька друзів, тому ми швидко з усім впорались.

Коли Віталіна вийшла зустріти свою занудну подружку, ми з Антоном знаходилися на подвір'ї.

До вечірки ще лишалося кілька годин. Схоже, що Віталіна і Тала вирішили разом готуватись до вечірки у нас вдома.

- Захаре, я в шоці від того, що ти запросив нашу відмінницю, - промовив Антон, спостерігаючи за тим, як дівчата заходили у будинок.

- Я не горів бажанням кликати Талу, але про це потурбувалась мамціна улюблениця. Сам розумієш, що відмовити я не зміг. Просто будемо робити вигляд, що цих двох занудних заучок не існує.

- Думаю, що їх це цілком влаштує. Сумніваюсь, що Тала з Віталіною планували бути в центрі уваги на нашій вечірці, - посміхаючись промовив Антон.

Далі ми з товаришем відволіклися на доставку їжі і нам вже було не до мишки і її подружки.

А коли почали з'являтись перші гості, то думки про Віталіну і Талу повністю вивітрилися з моєї голови.

Ми з хлопцями витріщались на гарненьких дівчат, обираючи з ким сьогодні повеселитись на вечірці.

Я вже встиг накинути оком на одну із своїх однокласниць, що виглядала сьогодні просто вогонь.

- Ого! Оце так кралечка... Вона точно не з нашої школи. Схоже, що хтось з наших привів її собою, - промовив мій однокласник, Сашко, витріщаючись кудись за моєю спиною.

Щоб подивитись на дівчину, яка так вразила нашого Казанову, я розвернувся і з цікавістю почав роззиратись, шукаючи поглядом якусь невідому красуню.

Судячи з усього, Сашко зацікавився тендітною, довгоногою брюнеткою в чорній сукні.

Виглядала вона, і справді, вражаюче. Яскрава, вродлива з довгим волоссям. Дівчина мені теж здалася незнайомою, але її сукня примусила мене задуматись.

Трясця! Точно! Це ж така сама сукня, яку моя мамця нещодавно купила для Віталіни, коли ми всі разом їздили на шопінг.

Я тоді чудово її запам'ятав, бо був у шоці від того, як ідеально вона виглядала на Віталіні.

Але ж на мишку ця брюнетка зовсім не була схожа. Вирішивши, що це звичайний збіг, я вже збирався відвернутись, коли мій погляд впав на її подругу.

Дідько! А це ще що таке?! Якого біса це мале нещастя так вбралося?! Віталіна вирішила привернути до себе загальну увагу?

Якщо це так, то їй це вдалося... Бісова заучка! Що вона собі думає?

- Захаре, здається, я вже знайшов собі дівчину... Он та в чорних шортиках і в коротенькому бежовому топі... - Захоплено сказав Антон.

- Обійдешся... І закоти губу та витри слину, бо це улюблениця моєї мамці. Вона тобі голову за неї відірве, якщо що... А разом і мені, за те, що не догледів за Віталіною.

- Віталіна?! Та не може бути...

- А ти, Антоне, роззуй очі і придивись краще. А поряд з нею стоїть наша Тала...

Придивившись до дівчат, мій товариш дуже важко зітхнув.

А я зітхнув слідом за ним. Так... Треба негайно змусити мишку перевдягтись у щось інше, бо так вона привертала до себе надто багато уваги. 

Мені дуже не хотілось відганяти від неї хлопців цілий вечір, бо я планував добряче розважитись.