6 Захар

Трясця! Це ж треба, щоб ця мала, плаксива миша почула мою розмову з Антоном і знову образилась?

Та я і сам бовдур... Забувся, що тепер в будинку окрім нас з мамою живе ще хтось і наговорив зайвого.

Віталіна втекла до себе в кімнату і зачинилась там. Дідько! Підійшовши до кімнати мишки, я постукав у двері.

Віталіна не відчинила, тому довелося розмовляти з нею через двері. Така собі радість...

Я спробував вибачитись, але марно. Мала зануда заявила, що мої вибачення нічого не коштують.

Це повний капець... Я й так вперше в житті перед дівчиною вибачався, а їй ще й не подобається.

Подумки вилаявшись, я кілька разів глибоко вдихнув і видихнув. Трохи заспокоївшись, я запропонував Віталіні щось купити в якості вибачень.

Ця дрібна, плаксива миша сказала, що не хоче від мене ніяких подарунків і порадила придбати собі мізки.

Дідько! Та що з нею не так?! Всі дівчата люблять подарунки, а вона крутить своїм кирпатим носом.

Психанувши, я пішов до себе в кімнату. Припхалося нещастя на мою голову невідомо звідки і нерви тріпає.

Що мені тепер з нею робити? Я б махнув рукою на образи цієї сіренької миші, якби не моя мамця.

Якщо вона дізнається, що я образив доньку її подруги, про яку вона так сильно піклується, то точно вліпить мені якесь покарання, а мені б цього дуже не хотілося б.

Це з іншими моя мама дуже мила і добра, а зі мною вона була суворою з самого дитинства.

Згадка про мамцю і ймовірне покарання примусила мої мізки працювати значно швидше, шукаючи вихід з цієї дурної ситуації.

Точно! Я знаю від якого подарунка ця дивна Віталіна не зможе відмовитись... Просто піду і куплю їй ще одну Барбі. Геніальна ідея, яка вирішить всі мої проблеми.

Перевдягнувшись, я замовив таксі і поїхав в найбільший магазин іграшок в нашому місті.

Побачивши цілу купу різноманітних Барбі, я навіть розгубився. От, халепа...

Я майже не пам'ятав того, як виглядали ляльки у Віталіни, а мені дуже не хотілось купити таку ж, як у неї вже є, бо то буде не той ефект, на який я розраховував.

Треба було обрати саме таку ляльку, якої у мишки ще не має, щоб вона зраділа і вибачила мені.

 Бісові ляльки! Та вони ж мені всі на одне обличчя... От як тут не помилитись і обрати саме ту?

Я вже почав злитись, коли мені в голову прийшла чергова геніальна ідея. Точно! Саме так я і зроблю.

Придбавши ляльку, я попросив загорнути її, як подарунок. Все... Місію виконано.

Дорогою додому, я згадав про те, що ця мала сказала про мої кросівки. Віталіна вважала, що мати  п'ять пар однакових кросівок - це дивно.

А що тут дивного? Це ж взуття... Зручне... Мого улюбленого бренду. Від кросівок хоч користь є. Не те що від її дурних ляльок, які тільки пил збирають.