Любов і ненависть

Була темна прохолодна ніч. При світлі місяця можна було помітити сірий автомобіль Роя Везербі, який зупинився прямісінько біля самої лікарні. Хлопець, вийшовши з автівки, попрямував до відчинених дверей, але його зупинило двоє широкоплечих чоловіків. На щастя, він був навчений швидко доказувати свою точку зору.

Тож побігши по сходах, намагався набрати на телефоні Еліс. 

-Еліс! Еліс Хейл! - у відповідь тиша.

Рой забіг до палати номер 71, але там нікого не було. Пахло ліками та жіночими парфумами, та не більше. За вікном мерехтіли вогні Манчестера, а на підлозі лежала одна червона троянда.

-Міс Хейл, ти ж дала підказку хоч якусь? Хоча б невеличку! 

Чоловік бігав по кімнаті, шукаючи вказівки. На ліжку була біла ковдра, а в іншому кінці кімнати стояла шафа з різноманітними речами, від яких відгонило спиртом та пігулками. 

Але в останню мить Еліс все ж таки змогла дещо сказати Роєві. Правда Везербі не зрозумів, тому саме слово записав на папері і прочитав :"Месі ". До голови приходили різні малюнки. Чи то футбольна команда, чи…

- Тільки не Месі, а Мерсі! Значить, вони на річці!-гучно ляснувши себе по лобі, побіг вниз сходами.

На годиннику друга ночі. Спідометр потроху набирає швидкість. Від тридцяти він доходить до сорока. Рой навіть не помічає, що невдовзі набирає ближче ста. Та йому байдуже. Він повинен встигнути. По-ви-нен,бо якщо цього не зробить, то назавжди втратить найближчу людину на Землі. 

В голові згадувались усі моменти. Ще з універу докоряв Еліс, зачіпав її. Може, вона сподобалась йому? Так, з Джейком вони були не розлий вода! А щодо Роя? Рой ніколи не подобався Еліс. Звісно, противний тип, який ніколи не ставав кращим за саму міс Хейл! 

На роботі в минулому відділку завжди хотів розв'язати якусь справу самостійно. Еліс була розумнішою. Вона легко брала до рук найскладніших вбивць, вгадуючи хто саме це зробив. А Везербі? Звісно, другий, або ж третій. Поступиться місцем Джейку заради усмішки на обличчі дівчини.

Навіщо? Навіщо Джейк зробив боляче Еліс? Тобто, Еліс ще не знає правди. Та чи дізнається? 

Автівка зупинилась. Світлофор показував червоне світло, а дорогу переходило молоде подружжя. Очі блищали, а руки почали дрижати, відчуваючи страх та нестримний біль. Жага помсти затуманила молодого парубка, забравши в свої обійми ненависті. 

Вчора Рой побачив Джейка в одній з відомих кафешок на околиці Манчестера. Він посміхався, попиваючи каву та куштуючи смачні тістечка з кремом. Якась багата краля сиділа поряд, фотографуючи квіти на столі. Запах парфумів з троянд можна було відчути, стоячи на порозі закладу. А цей жахливий сміх не давав спокою ні на хвилину. Хотів розібратися, а товариш сказав, що кине Еліс. Нібито дівчина набридла йому! 

От тільки Рою це не сподобалось. Джейк захотів при своїй новій коханій заявити Хейл про розлучення. Це щоб виглядати героєм, якщо що.Та Рой не витримав.Він вдарив друга і на мить зрозумів, що радий, бо нарешті зробив це. 

-Еліс, я знайду тебе.Знайду!-вигукнув Везербі, набираючи швидкість. Невдовзі сіра автівка зникла за рогом одного з будинків.