Еліра і принц Стефан із зірки

       Дуже-дуже давно, коли струмки ще знали напам’ять казки світу, у зеленому лісі жила лісова німфа на ім’я Еліра. Вона дбала про всіх: лікувала поранених звірят, допомагала деревам після бурі, вчила пташок співати нові пісні й навіть розмовляла з мурашками!

       Еліра дуже любила свій ліс. Вона хотіла, щоб у ньому завжди було чисто, затишно й весело. Але одного дня в ліс прийшли люди. Вони лишали після себе кольорові стрічки, прозорі сумки та пляшки. Через це деякі тварини хворіли. Добре, що поруч була лісова німфа — вона знала, як лікувати тварин.

       Поведінка людей засмучувала Еліру, але вона не здавалася. Німфа почала тихенько прибирати ліс.

І що більше прибирала, то веселіше знову співали пташки і голосніше розповідали струмки казки.

       Однієї ночі, коли Еліра танцювала під зорями, вона побачила, що одна зірка світилася особливо яскраво. Їй чомусь захотілося для неї танцювати.

Щоночі лісова німфа приходила на ту саму галявину й танцювала, а зірка блищала ще дужче, мов усміхалася їй.

Аж раптом однієї ночі зірка спалахнула — і з неї спустився юнак із золотим волоссям і добрими очима.

— Привіт! Я — принц Стефан. Я жив на тій зірці, яку ти щоночі освітлювала своїми танцями. Твоя доброта розбудила мене, — сказав він із усмішкою.

       З того часу вони стали друзями. Німфа вже менше танцювала, бо щоночі разом із принцом гуляла лісом і прибирала все, що лишили по собі люди. Принц Стефан також знав, що важливо зберігати ліс у чистоті.

       Під час прибирання лісу вони сміялися, придумували ігри й вчили вдвох співати пташок. А коли сходило сонце, Стефан повертався на свою зірку, а Еліра засинала під деревами.

       Лісова німфа добре дбала про ліс, а принц Стефан у цьому їй допомагав. З плином часу всі мешканці лісу знали, що якщо в небі сяє яскрава зірка — це принц Стефан незабаром спуститься на землю, а якщо в лісі чутно легкі кроки та сміх — це Еліра танцює для нього.

       А ще кажуть, що коли діти прибирають у парку або не смітять у лісі — зірка Стефана світиться яскравіше, а Еліра починає так гарно танцювати, що струмки згадують забуті казки.