Розділ 24

…

Таксист висадив її, не доїхавши до Холм-стріт, бо там було перекрито дорогу. Елла стояла десь на околиці кварталу.

Вона пішла пішки і знову подивилася на квиток. "САН-ФРАНЦІСКО 02.11 14:00".

Це була завтрашня дата, і, недовго думаючи, Елла вирішила, що нове життя вона зможе розпочати у Сан-Франциско (Адже Сем цього так хотів!).

…

Вона дістала свою маленьку валізу і зібрала в неї все найнеобхідніше: у скриньці були деякі заощадження, вона дістала гроші і, перерахувавши, поклала у валізу. День і ніч пролетіли швидко; вона готувалася до великого втечі і вирішила, що варто попередити батьків. Вона сіла за стіл, дістала папір і почала писати прощальний лист:

     «Дорогі матінко і батько!

Я поспішаю вам повідомити, що вже досить доросла і готова до самостійного життя. Я втомилася від цього міста та всіх, хто мене оточують. Ви, головне, не гнівайтесь і не поспішайте мене зупиняти, я знаю, що роблю, і це мій вибір. Я хочу розпочати нове життя, але не тут.

Я вирушаю досить далеко, тому не варто мене шукати.

І знайте, я вас дуже сильно люблю і сумуватиму!

Ваша дочка Елла».

На цьому вона закінчила листа. Поклавши його під банкою на кухонному столі, вона тихо вийшла з дому і вирушила у довгий шлях під назвою "самостійне життя". …

…

Хелен, як завжди, прийшла додому раніше і помітила клаптик паперу, що стирчить. Вона його взяла та прочитала. З жахом вона поспішила на вокзал, щоб зупинити Еллу, вона не хотіла втрачати свою дочку.

Але було вже запізно. Потяг лише майнув удалині. Поїзд, у якому була її Елла... Хелен не знала, що робити, вона просто стояла і заливалася сльозами.