Розділ 19

…

Вона сиділа на широкому підвіконні і дивилася в темряву. З іншого боку на будинок світив маленький вуличний ліхтарик, він був такий самотній, як і вона.

І раптом Елла почула шум сухих гілок, наче хтось крадеться до неї. Вона пильно дивилася, намагаючись хоч щось розгледіти. Повернувшись, щоб увімкнути світло, вона знову почула, як хтось підіймається до неї в кімнату. Вона повернулася до вікна і побачила його.

То був Сем. Він стояв на козирку, тримаючись обома руками за підвіконня, щоб не впасти вниз. Тьмяне місячне світло падало на його обличчя, а кучері плавно розвивалися на вітрі. "Він прекрасний!", - подумала вона. Він без зайвих слів простяг їй руку, і вони вибралися на дах будинку, де опинилися наодинці.

Вона спитала:

Як тобі вдалося знайти мене?

Він подивився їй прямо в очі і сказав:

Дорогою додому я зустрів одну жінку і запитав, чи не знає вона Еллу Петт. Вона відповіла, що ви живете на Холм-стріт.

Не в силах відірвати погляд від Елли, він запропонував спуститися і погуляти, насолоджуючись місяцем.

Вони тихо й акуратно спустилися з даху будинку та залишили двір.

…

Вони йшли вздовж вулиці, тримаючись за руки. Він ніжно щось шепотів їй на вухо, відчуваючи аромат лаванди та лимонної вербени.

Вони спустилися трохи нижче, де не було ані заводів, ані будинків. Вони були наодинці з великими пагорбами. Присівши на невеликому схилі, він повільно нахилився до неї і стиснув її в теплих обіймах. Вони довго дивилися один одному в очі, і кожен хотів цього.

Він, заплющивши очі, повільно нахилився до її обличчя і поцілував. Вона потопала в його обіймах, і це, мабуть, те, чого їй так не вистачало.

…

Просидівши всю ніч десь серед пагорбів та долин, вони поверталися додому.

Дорога лежала неблизька, але вони її пройшли разом... Додому вони дісталися, на щастя, вчасно. Він допоміг їй забратися до своєї кімнати, ще раз поцілував її на прощання і зник у густому тумані.

Не переодягаючись, вона просто впала на ліжко і заснула.

Такої радісної та щасливої вона ніколи не була, а особливо останнім часом. Вона раділа з того, що все вже позаду. Вона хотіла розпочати нову сторінку свого життя, але не підозрювала, що так сильно розчарується у людях…