Розділ 11

…

Тихе цокання ставало все голосніше і голосніше, а це говорило лише про те, що ранок дуже близький.

Лана завжди вставала раніше, щоб одягнутися і підготуватися до нового дня. Вона була з сім'ї священнослужителів, досить релігійна та освічена. Навчання їй давалося дуже легко. З собою вона постійно носила срібний хрестик та маленьку Біблію зі збіркою молитов.

Вона не була схожа на інших, і, незважаючи на свій вік, здавалася дорослою жінкою. Так, може красою вона не мала, але зате у неї був гострий розум, вона завжди знаходила вирішення будь-яких проблем.

І навіть коли вона встає ні світло, ні зоря, намагається нікого не розбудити. Тільки десь там у тиші можна почути різкий звук запалювання сірника.

Сьогодні за довгий час на небі здалося сонце – те, чого багатьом так не вистачало. Адже тьмяне небо та холодна погода навівали депресію. Для багатьох цей день був особливим; бо в цей день можна було пропустити молитву і перейти одразу до сніданку, а там уже й на заняття. І, як завжди, багато хто неохоче йшов снідати.

Елла зауважила, що сьогодні якось швидко летить час. Вона не встигла прокинутися, як уже опинилась у класі на заняттях. За день вона навіть не втомилася і знайшла у собі сили, щоб зробити домашнє завдання та написати черговий лист додому:

  «Здрастуйте, це знову я. Пишу вам, щоб розповісти, як мені живеться в цій дірі.

Вчора вночі я випадково накричала на дівчат за те, що вони довгий час не могли вщухнути. Дивно тільки одне: дуже швидко летить час, і сьогодні за довгий час я побачила сонце, але це, швидше за все, ненадовго. Не встигнувши прокинутися, я не помітила, як закінчилися заняття, адже залишився ще один день мук перед вихідними. Нас порадували тим, що цього дня можна було пропустити молитву. Я навіть знайшла час і сили, щоби зробити домашнє завдання, яке не робила з моменту прибуття сюди.

Я не те щоб сумую, але часом хочеться додому».

 Після надсилання чергового листа своїм батькам з'ясувалося, що сьогодні був скорочений день (тут таке буває в останні місяці навчання, і таких днів за цей невеликий період налічується лише сім).

Так як нікого не випускали з території, всім доводилося гуляти по саду. Територія монастиря була немаленькою, щоб обійти її, потрібно не менше ніж півдня.

Елле швидко набридли довгі прогулянки садом, але, крім цього, тут більше не було ніяких розваг.

Вона з Генрієттою вирішила повернутися в пансіон і щось почитати, тому що тут просто більше не було чим зайнятися.

У кімнаті стояла непроглядна темрява. Насилу знайшовши сірники і свічку, вони запалили її, і все одно було недостатньо світло. Тоді Елла підійшла до лампочки та запалила її. Раптом кімнату залило яскравим жовтим світлом. Погасивши свічку, вона попрямувала до книжкового столика, де стояли їхні підручники. Їй у вічі кинулася яскрава обкладинка підручника з французької мови. Оскільки вони вивчали його у школі, вона вирішила поглянути. Відкривши книгу, вона зрозуміла, що зовсім нічого не розуміє, і тут вже нема чого дивуватися, що в неї погані оцінки і цілковитий завал по навчанню, тому що вона на це взагалі ніяк не звертала увагу.

Усі у класі знали, хто їй може допомогти. …