Розділ 3

Елла так і не могла заснути: вогняні протести вщухли тільки під ранок. Цього дня вона вирішила не йти до школи, тому що уроки не проводились. Через скорочення зарплати вчителі відмовлялися проводити уроки, деякі звільнялися, і, доки була можливість, виїжджали до Кепітал-Сіті.

Тільки вона заснула, як її розбудила мати і сказала:

Я зібрала твої речі, вони внизу, одягайся та пішли.

Куди? А як же наш дім? Ми не можемо це все просто так покинути і поїхати, - схвильовано сказала Елла.

Давай швидше, ми запізнюємося на поїзд, твій батько знайшов роботу в Кепітал-Сіті.

Елла, не довго думаючи, зібралася і вийшла з дому. Вони вирушили у довгий шлях.

Вона не хотіла їхати, вона дуже любила свій будинок, затишний дворик із альтанкою, де вони з Хелен сиділи вечорами за чашкою чаю. Адже їй довелося залишити не лише будинок, а також своїх друзів та школу.

По дорозі на вокзал вони зустрічали багатьох знайомих та сусідів, які постраждали від вогненних протестів - мабуть, лікарі не дуже поспішали їм на допомогу.

Хелен кілька разів перевірила, чи не забули вони взяти з собою квитки?

Ще небагато, і ми будемо на місці. А ось і наш поїзд, - сказала Хелен.

Всі йшли мовчки, тільки озирнулися назад.

На пероні провідник перевірив їхні квитки, і вони увійшли до вагону.

Елла довгий час не могла знайти собі місця. На ній була її пишна сукня з рожевими квітами і маленький фетровий капелюшок з бутонами чайної троянди.

З вагона поїзда можна було почути крики протестувальників: вже незабаром вони опиняться в Кепітал-сіті, у величезному мегаполісі. Вони їхали півтори години, і за цей час ніхто з присутніх не промовив жодного слова. Елла мовчки дивилася у вікно і спостерігала за тим, як швидко вони проїжджали повз безліч селищ.

І тут вона зрозуміла, що не один Річмонд у вогні, а вся Америка. Потяг різко зупинився. Вона почула крики, гуркіт машин, батько сказав:

Ми на місці.

Повільно виходячи з вагона, Елла побачила Центральний залізничний вокзал і була здивована кількістю людей. Поїзди з біженцями та робітниками все прибували та прибували. Їх кількість неможливо було порахувати.

Вагон був на невисокій платформі, і Елла, вирішивши, що спуститься сама, зачепилася і порвала свою улюблену сукню. Жахаючи, що хтось побачить її нижню спідницю, вона побігла до Хелен.

Грошей у них було небагато, але цього все одно не вистачило б, щоб здати плаття в ремонт. Сівши в таксі, вони вирушили на околицю міста, де її батькові виділили квартиру у двоповерховому будинку.