Глава 21.2

Лара Ар-Ніл безпорадно кліпала віями, не знаючи, як реагувати на такі двозначні слова. А Лис, вочевидь, зрозумівши, що перегнув палицю, поспішив змінити тему:

– Дозвольте представити вам моїх друзів! З Ленорою Фаррен ви вже познайомилися раніше. А це Вейд Садерс – найкращий дізнавач нашого Департаменту і найсильніший маг Барміна. – Вейд при такому представленні кинув на Лиса не надто задоволений погляд і скривився. Він не любив лестощів, навіть якщо вони були заслуженими. – Це його сестра Марібет. А це її наречений Кай – молодий художник-початківець.

І звідки тільки він встиг дізнатися про зміну у відносинах Марібет і Кая, і навіть про його захоплення мистецтвом? Я вражено дивилася на Лиса, який розливався солов’єм. Втім, для того, хто вміє слухати і помічати деталі, немає нічого складного. У його присутності Марібет і Кай яких тільки тем не зачіпали.

Лара, зрадівши тому, що подальшої незручності вдалося уникнути, привітно всім нам посміхнулася. Охоче дала автограф Марібет, яка простягнула їй з цією метою запрошення на сьогоднішню виставу. І начебто навіть зі щирим інтересом звернулася до Кая:

– Я дуже люблю живопис і була б рада побачити ваші картини.

Побачивши, як загорілися маніакальним блиском очі Кая, я зрозуміла, що ми затримаємося тут набагато довше, ніж передбачалося.

Поки ельф, жваво жестикулюючи, розповідав про своє новаторство в галузі живопису, ми приречено перезиралися. Тільки Скажений Лис явно радів тому, що є причина затриматися довше. Його погляд, що світився якоюсь незвичною теплотою, ковзав по чарівному личку дівчини, її м’якому світлому волоссю, яскраво-блакитним очам. Як не дивно, нижче шиї не опускався, хоча там теж було на що подивитися. І вже одне це сильно насторожувало. Не вистачало ще, щоб Лис насправді закохався! Причому не можна сказати, що це не було взаємно. Про це говорили погляди, які кидала на нього сама птерка.

– А коли ви збираєтеся влаштувати виставку ваших картин? – дочекавшись паузи в бурхливому потоці слів Кая, поцікавилася Лара Ар-Ніл.

Вейд пирхнув і відповів за Кая, анітрохи не турбуючись про те, що цим може образити ельфа:

– Гадаю, найближчі сто років цього точно не станеться!

– Чому? – щиро здивувалася птерка і запропонувала: – Я б з радістю допомогла в організації, поки знаходжуся тут. Давайте зустрінемося завтра чи післязавтра і про все домовимося! Покажете мені кілька своїх картин, щоб я зрозуміла, як краще подати їх глядачам.

Явно ошелешений, але неймовірно щасливий Кай мало не підстрибнув на місці і почав бурхливо дякувати дівчині.

Недвозначні кахикання охоронців дали зрозуміти, що ми трохи тут затрималися, і пора б забратися. Тож довелося прощатися з птеркою і піти геть, на мою велику радість і жаль Лиса.

– Ні, ну ви це чули?! – раз у раз вигукував Кай, поки ми пробиралися до виходу, де нас з Вейдом вже з нетерпінням чекав Ріаган. – Вона допоможе мені з виставкою! Сама Лара Ар-Ніл зацікавилася моїми картинами!

– Я б не радів на твоєму місці завчасно, – посміхнувся Вейд. – Варто їй побачити твої картини, як бажання допомагати різко зменшиться...

Кай ображено насупився. Але ніхто з нас не поспішав спростовувати слова Вейда. Всі в глибині душі теж так думали. Ніхто не хотів, щоб ельф знову болісно переживав розчарування. Краще вже нехай відразу налаштовується на найгірше.

Відчувши вже біля самого виходу чийсь неприязний погляд, я обернулася. У горлі миттю пересохло, варто було побачити того, хто, навіть не ховаючись, витріщався мені вслід. Аоталь Тадаран власною персоною!

Мушу визнати, що за інших обставин цей чоловік міг справити на мене зовсім інше враження. За зовнішньою привабливістю і манерою триматися він міг дати фору багатьом. Але варто було зазирнути в його темні очі, як про красу вже навіть не думаєш. А хочеться одного – тікати від нього якнайдалі. Не дивно, що княжна Лавінель воліла зістрибнути з обриву, а не стати дружиною цього красеня!

Я пошукала поглядом і його супутника, який здавався не менш небезпечним. Але, як не дивно, не побачила ніде в оглядному просторі. І це викликало невиразне занепокоєння. Так, гаразд, не варто себе накручувати! Для початку необхідно перевірити мамину скриньку і потім вже обмірковувати план дій. І зараз я була навіть рада, що не доведеться робити це самій.

Ріаган запропонував їхати в його кареті, від чого Кай і Марібет відмовилися, заявивши, що ще погуляють містом. Все-таки сьогодні неділя. Чого вдома сидіти?

Я навіть зраділа, що не доведеться вигадувати, як їх потім позбутися. Арлін і Габріель теж будуть ще зайняті невідомо скільки часу. Подрузі треба взяти інтерв’ю не тільки у птерки, а й інших акторів, а це потребує часу.

– Здається, за нами стежать, – зауважив Скажений Лис, вкотре виглянувши з карети, яка везла нас у бік дохідного дому пані Мідіган. – Якийсь найманий екіпаж без розпізнавальних знаків.

Одразу пригадалася відсутність Саміаля Марандара поруч з головою клану. Чи не послав Аоталь свою довірену особу простежити за мною? Ці думки я і озвучила своїм супутникам.

– Дізнатися, де ти живеш, у будь-якому випадку не складе труднощів, – похмуро помітив Вейд. – Тож тепер не може бути і мови, щоб ти виходила з дому сама!

– Я згоден з Вейдом, – підтримав його Ріаган. – Якщо хочеш, я пришлю когось зі своїх дроу. Нехай здалеку за тобою наглядають.