***

Задуму дівчини перервало дзеленчання мобільного.

«Ми зараз навпроти твого будинку. Точно не зможеш вийти?» – писала добра знайома, якій дуже кортіло перейти в ранг подруг.

«Мабуть, це знак, – вирішила Ірина, після зустрічі з ельфом не готова сумніватися в існуванні карми і відписала:

«Виходжу»

Насипавши Себастьяну корму та пообіцявши засмученому улюбленцю невдовзі повернутися, вона замкнула квартиру і вийшла на вулицю. Проходячи повз зграйку дітлахів, дівчина почула жалісне:

– Пухнастик втік! Він у кущах! Допоможіть дістати.

Ірина спинилася поряд з дітьми, які скупчилися біля чагарників, що останнім часом вельми буйно розрослися. Дівчина вже збиралася пірнути у колючі кущі, коли їй на плече лягла ніжна, проте сильна долоня. Обернувшись, вона побачила усміхненого блакитноокого юнака.

– Даруйте мою безцеремонність, – молодик спішно прибрав руку. – Але я не можу дозволити такій гарній дівчині ризикувати подряпатися.

«Я більше одяг подерти боялася», – подумала Ірина, та перш, ніж встигла відповісти незнайомець вже пірнув у кущі.

Невдовзі почувся тріск зламаних гілок, зойки і вирази на межі пристойності.

 – Пухнастик це твій улюбленець? – поцікавилася дівчина у найбільш схвильованого хлопчика. – Котик чи песик?

Хлопчик шморгнув носом і похитав головою.

– Морська свинка? – припустила Ірина.

Раптом з чагарників долинув сповнений жаху крик. Назовні виткнулася тремтяча рука з величезним волохатим павуком, разів в п’ять більшим від уособлення зла Еребуса, у пригоршні. Хлопчисько одразу схопив почвару і притиснув до грудей:

– Пухнастик! Дякую.

Він з друзями побіг на дитячий майданчик, а тим часом скуйовджений та подряпаний юнак вибрався з кущів.

– Можете, будь ласка, побути зі мною? – відсапуючись, попрохав він. – Бо я не впевнений, що близьке знайомство з Пухнастиком мине для мене безслідно.

– Без проблем, – дівчина радісно усміхнулася. – Знаєте, а ви герой.

– Та який я герой? – юнак сором’язливо відвернувся. – Це дрібниця. Подумаєш, діткам допоміг. Тим більше, що на членистоногий сюрприз я не очікував.

– Звитяги різними бувають. Навіть крихітні справи змінюють світ на краще, якщо робляться від щирого серця, – повторила Ірина слова принца ельфів. – До речі, я…

– Ірина! Артем! – до них підбігла захекана «добра знайома». – А я вас шукаю. Ви що, вже встигнули познайомитися? Так і знала, що ви одне одному сподобаєтеся.

Почервонілі хлопець та дівчина поглянули одне на одного і синхронно відвернулися. Але заперечувати не стали.