6 клас

У пустий клас зайшла Віра та сіла за третю парту. Шестикласниця почала готуватися до уроку: витягла всі необхідні підручники, зошити та пенал з рюкзака, його ж повісила на гачок з боку парти, куди пізніше розкладе охайно всі її речі. Першим уроком мала бути математика – контрольна робота. Тому як старанна учениця, вона відкрила свої нотатки та почала готуватися до підсумкового тестування. Вона дуже хотіла мати хорошу оцінку, бо батьки ще пообіцяли їй за це новий спінер. Підготовка йшла повним ходом, як через деякий час до класу зайшов Костя, сьорбаючи свій сік.

Віра: Можеш не робити ці звуки, будь ласка? Там вже все одно нічого не залишилося. Плюс, ти заважаєш мені сконцентруватися на підготовці до контрольної.

На зло однокласниці Костя продовжив «пити» сік.

Віра: Ну, будь ласка.

Костя: Хахахах, – продовжив видавати дивні звуки соломинкою.

Віра: Ну, Кость.

Проте ці слова пролетіли повз його вуха, тому Вірі довелося застосовувати важку артилерію – підручник з математики, який одразу ж полетів у сторону однокласника. Хлопець ухилився, і книга прилетіла у вчительку, яка щойно ввійшла до класу.

Учителька: ДІТИ! Це що таке? Що ви тут витворяєте? – Грізно подивилася на своїх підопічних.

Віра: Ой, – злякано подивилася на вчительку, яка в цій школа ще була директоркою.

Костя: Здається, ми вплипли…

Учителька: Так… влипли, - зняла окуляри та протерла скроні. – Сьогодні будете чергувати в цьому класі, наступний тиждень теж. Залишіться після уроків, я розповім вам ваші обов’язки, – вийшла з класу.

Віра та Костя почали одночасно сміятися. Байдуже, що вони тепер два тижні несуть просто глобальну відповідальність за цей клас перед директоркою школи.