Віра стоїть біля дошки, покритої сотнями математичних прикладів та задач, та щось пише там.
Учителька: Тааак, - дивиться на дошку та починає зачитувати задачу з підручника. – У трьох однакових бідонах 27 літрів молока. Визначте місткість одного бідона. Скільки літрів молока поміститься в п’яти таких бідонах. На скільки більше літрів молока в п’яти бідонах, аніж в одному? Віро, твої думки, що ми можемо вирішити першою дією?
Віра: Визначити, скільки літрів водному бідоні? – Відповіла невпевненим голосом.
Учителька: Правильно) Записуй: 27 поділити на 3 дорівнює?
Віра: Три?
Учителька: Дивись. Ми взяли число, тобто 27, та розділили його на 3 рівні частини, – жестикулює руками. – Згадуй табличку множення. Ми нещодавно її повторювали.
Віра: Дев’ять?
Учителька: Так, молодець) Зараз ми вже можемо дізнатися, скільки літрів буде в п’яти таких бідонах. Що ми можемо для цього зробити? Яка буде наша друга дія?
Дівчинка відчула, як почали потіти її руки:
Віра: Не знаю, – стенула плечима.
Учителька: Добре, – глянула на годинник. – Віро, молодець, сідай. Костю, виходь та довирішуй швиденько задачу, бо маємо через 2 хвилини в їдальну йти.
Костя підійшов до дошки та обережно подивився на Віру, яка віддала йому крейду.
--- 14.02.2015 ---
Віра зайшла до класу та підійшла до парти, на якій лежала валентинка «Ти мні подобаєсся. Вова»
На лиці дівчинки засяяла усмішка.
Марія: Огого. Віра та Вова – жених і нівєста, – проспівала на весь клас.
#9764 в Любовні романи
#2068 в Короткий любовний роман
#2756 в Сучасна проза
Відредаговано: 09.07.2025