Учителька: Діти, тихо. Сіли по місцях, на які я вас тільки-но розсадила. Віро, сядь, будь ласка, поряд з Костиком за першу парту.
Дівчинка, нахмуривши брови, спочатку подивилася на вчительку, а потім на Костю.
Віра: Не хочу! Чому я маю сидіти з ним?
Учителька: Віро, будь ласка.
Віра: Можна я сяду з Марійкою або з кимось з інших дівчат?
Учителька: Добре, я подумаю над цим. Але поки сядь з Костею… Я лише подивлюсь, який вигляд матиме загальна картинка цієї розсадки.
Другокласниця видихнула та сіла поряд з хлопчиком, попередньо відсунувши вбік стілець, подалі від свого товариша по парті.
#9734 в Любовні романи
#2064 в Короткий любовний роман
#2752 в Сучасна проза
Відредаговано: 09.07.2025