Розділ III

- Кожному з нас,  дається день на підготовку. – Сказав Філо і через секунду, знову заговорив. – Перемовини закінчено.

Через декілька хвили усі вже розійшлися. До Електро підійшов Део і сказав.

- За мною – Сказав він.

- Куди? – Відповів новий ангел.

- Побачиш – Відповів ангел часу, показавши рукою прямо.

 Део і Електро пройшлися бібліотекою до її самого кінця, де стояли сходи на гору і в низ.

- Сама бібліотека, складається з п’яти поверхів. Ми зараз на третьому, троє центральних, це поверхи з книгами, перший це спальні кімнати. Не дивуйся ангелам також треба спати. Рідше ніж людям, десь раз в п,ять днів. – Ці слова сказав Део.

- А на який поверх ми зараз ідемо? – Спитав Електро.

- На п’ятий. Там розташований міні стадіон, на котрому можна тренуватись. – Через секунду вони обоє почали іти сходами котрі були пофарбовані. в аристократичному стилі.

- А навіщо ми сюди прийшли? – Спитав Електро, коли вони уже зайшли на поверх.

- Тебе тренувати – Відповів Део,

- А навіщо – Зі здивуванням відповів новий ангел.

 Кімната була гігантська, на її краях було видно місця на котрих можна було сидіти і дивитися за боєм. По краях були колони на котрих намальовані дивні символи, щось схоже на ієрогліфи. Вони стояли по колу, створюючи в середині себе коло.

- Потрібно тебе тренувати, щоб ти від звичайних церберів не помер – Сказав Део.

- Зрозуміло – Ця відповідь чулась з уст Електро.

- Перший урок, це вміння контролювати ману в середині себе. Зараз ти маєш скопіювати те що я тобі покажу – Вимовив ангел часу, в котрому живе демон, він зосередився в нього почали зникати крила. З них почали виходити щось схоже на частинки зеленого кольору. Вони входили в середину його.

- Що це за чортівня!? – Викрикнув спитавши Електро.

- Це перенесися мани, з однієї кінцівки в іншу. На додачу за допомогою неї, можна видозмінювати кінцівки чи регенеруватися.

- То мені це повторити?- Спитав новий ангел.

- Так і запам’ятай головний орган концентрацій енергій є серце, а контролю мозок. За те зосередься саме на цих двох органах.

- Я зрозумів – Відповів Електро.

- Добре що ти зрозумів. А я їду відпочину ну поки що – Сказав Део.

- А я? – Запитав розгублено Електро.

- А ти. Що ти? Тренуватися будеш. Поки тебе я без крил не побачу, ти будеш тренуватися. Зрозумів? – Сказав ангел часу.

- Так я тебе зрозумів – Відповів він.

- Говори до мене, будь ласка на ви – З повагою до себе вимовив Део.

- Я зрозумів тебе –З іронією вимовив Електро.

- Добре, я тебе також зрозумів – Після розмови, Део ішов до сходів.

Після того як Део вийшов з п’ятого поверху. Після цього Електро почав тренуватися.

- Спроба перша – В голос проговорив новий ангел. Перша спроба була не вдала хоч як він старався.

- Спроба друга – Знову ця спроба була не вдала. Як третя, четверта чи п’ята. В той самий момент, в першому поверсі Філо стояв впираючись одною рукою об стінку котра була протилежна дверям котрі стояли в розгорнутому стані.

- Я так подумав Гомере. – В словах Філо чувся страх, який не був схожий на природній, а якийсь дуже дивний.

- Що ти уже подумав? – В відповіді Гомера чулась зацікавленість.

- Пам’ятаєш про прородство? – Дивлячись на нього, сказав ангел знань.

- Так, я про це пам’ятаю  - Відповів Гомер.

- То ти маєш пам’ятати, про ангела котрий освоїть вибух за перший день і стане початком кінця – Страх не покидав його слова.

- Хто він? – Спитав ангел письма, подивившись на ангела знань.

- Електро – Страх почав по троху покидати його.

- Чому? – Уже байдуже відповів Гомер.

- По перше, коли я їх шукав і телепортувався на Олімпус. Мене щось відкинуло і я не зміг. –дивлючись на нього, сказав ангел знань.

- При вибуху схожа ситуація – З ти меже емоціями, відповів він.

- Тому що це і є вибух  - Сказав Філо.

- Є ще докази? – Вже не дивлячись на нього.

- Відсутні – Уже в його словах чулась байдужість.

- Ну то не заважай, будь ласка – Відповів Гомер, роблю чи щось своє.

- Добре – Сказав Філо і попрямував до сходів. Перетнувшись з ним , ангел часу сказав.

- Чого такий сумний? – В словах Део чулась слабка іронія.

- Та нічого – Відповів Філо

-  Та ж бачу що тобі погано – Відповів Део.

- Будь ласка в мене немає натрію щоб говорити зараз. Пробач. – Відповів ангел знань.  

- Добре – Через хвилину, Філо вже був на іншому поверсі а Део в свої кімнаті.

 Коли Філо пройшов на другий поверх, він там побачив читаючу Краю. Вона сиділа впираючись одним коліном свою руку котра уже впирала лице. Вона навіть не помітила, як Філо підійшов до неї та взяв її за плече.

- Що читаєш? – Спитав він в неї. Одразу після цього, вона злякалась обернулась на нього. І сказала досить наляканим голосом.

- Коли ти встиг мене підійти? – Вона дивилась на нього, наляканим поглядом і знову заговорила. – І як?

- Вибач, якщо я тебе на лякав – Відповів він дивлячись на неї.

- Вибачаю, але чому ти на мене так дивися? – Відповіла Края.

- Не знаю – В цей момент, на другий поверх зайшов Гідро. Котрий подивився на цих двох та вимовив.

- Можна, будь ласка будете це робити в менш людних місцях – В його словах чувся сміх.

- Що? – Не впевнено відповів Філо.

- Та забудь, але цілуйтеся в місцях де вас не застукають – Сказав Гідро дивлючись на них обох.

- Ми не цілувались! – Розлючено сказала Края, одразу після цього Філо сказав. – Так це правда!

- Добре, а де Гідра? – Спитав Гідро.

- Не знаю – Відповів Філо.

- Ти ж вмієш думки читати? – Знову спитав ангел рідин.

- Так, але лише доторкаючись до той особи в котрої хочу прочитати – Одразу після цього Края почервоніла та пішла в іншу частину поверху.

- А чого вона пішла? – Ще одне питання від Гідро